Польські фразеологізми: Чужа власність
Статті

Ще в ранньому дитячому віці я чула короткий віршик, який часто повторювали – задля кращого розуміння, а також для закарбування в пам’яті. Його цитували всі дорослі, а я та мої однолітки могли його відтворити із закритими очима вночі-опівночі.

Він звучав так: «Чужа власність – річ священна, правом бережеться; хто цьогó не пам’ятає, злодієм той зветься». Симпатична поезійка, чи не так? Проста й однозначна у своєму очевидному наративі. Багато років я вважала, що чиясь власність – це тільки й виключно те, що всі вважають матеріальними благами. Від олівця з гумкою до грошей у гаманці.

Водночас із підростанням і виходом із телячого віку я відкрила, мабуть, як і багато інших людей на матінці-землі, що деякі громадяни, м’яко кажучи, не дуже правильно поводяться не тільки відносно чужого майна, а й відносно інтелектуальної власності. Тобто, простіше підходячи до справи і викладаючи її просто з мосту, частина людства, яка, на щастя, залишається в однозначній меншості, привласнює собі права на інтелектуальну власність, яка в жодному разі не є витвором їхнього «кмітливого» розуму.

Посилаючись на літературу, можна навести приклад Никодима Дизми із роману Тадеуша Доленги-Мостовича «Кар’єра Никодима Дизми», який, почувши під час розмови про ідею порятунку сільського господарства, видав її за власну і вибудував на ній кар’єру в суспільстві. Фу, як негарно!

Може статися й така історія, коли якась людина цілком свідомо оминає заслуги, працю та інтелектуальний внесок інших фахівців у проєкт, який врешті видає за свій і виключно свій. Або маргіналізує чи навіть замовчує авторство використаних у своїй праці чужих ідей, щоб тільки їй випала всяка честь і слава, щоб виключно їй припали всі лаври.

Така негідна людинка тільки виглядає нагоду досягти успіху та показати свою мізерну особу як титана новаторської думки, досі невідкритої й неможливої для осягнення іншими поїдачами хліба. Неважливо, що ці ідеї, проєкти, сценарії належали іншим. Характерно, що, вдаючи симпатію, під плащиком приязні вона використовує працю інших, щоб перед громадськістю представити її як власну.

Ось така людина є, як говорив барон Кшешовський, один із героїв культового роману Болеслава Пруса «Лялька», дуже несмачною.

Уночі-опівночі (w nocy o północy), тобто в будь-який час, завжди.

Говорити або робити щось із закритими очима (mówić lub robić coś z zamkniętymi oczami) означає, що людина добре знається на тому, що робить, має великий досвід.

Телячий вік (wiek cielęcy) – це ранні дитячі роки, інколи також юні.

Говорити просто з мосту (mówić prosto z mostu), тобто прямолінійно, чітко і ясно, відкрито.

Несмачна людина (człowiek niesmaczny), тобто така, поведінка якої негідна, неадекватна.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026