Неважливо де і коли я почула виголошений однією жінкою надзвичайно цікавий монолог. Жінка ця була у віці, який упевненим кроком прямував у бік осені життя, а форми мала повняві, якщо не сказати дорідні. Одним словом, була ілюстрацією так званого рубенсівського типу краси.
Вона з величезним колоритом розповідала, як купила втягуючі трусики, а після відкриття коробки виявила шматок тканини завбільшки з долоню. Долоню, щоправда, чоловічу, та все ж вони були жахливо маленькі. Проте вона героїчно взялася за вдягання білизни.
До колін трусики натяглися навіть без труднощів, ділилася жінка, сходи почалися на рівні стегон. Коли вона тягла за боки, то все витікало спереду і ззаду. Коли бралася за перед і зад, то вивалювалися боки. Тож вона дійшла висновку, що це портки в чотири руки, і запросила на допомогу свого чоловіка. Звучить як початок фільму для дорослих, тоді як метою всієї цієї затії була всього лиш спроба стати трохи красивішою.
Тоді прозвучала фраза, яка, попри те, що булa смішною, навела на роздуми. Ця жінка заявила: коли вона так стояла напівгола із недотягнутими панталонами, то її чоловік не розлучився з нею тільки тому, що або підсліпуватий, або навіжений.
Потрібно мати неймовірну дистанцію до себе, щоб жартувати над своїми недоліками й дивитися на них із примруженням ока. Адже наша зовнішність, різні вади, які більш чи менш впадають в очі, не є чимось таким, стосовно чого пересічна людина може знайти правильну оцінку.
Найчастіше всякі дрібниці, які незначно впливають на життя, можуть суттєво зіпсувати відносини з ближніми або стати причиною того, що вражена до живого людина образиться на смерть і на життя на оточення, бо ж навіть легкий жарт чи іронія в її очах виростає до рівня Евересту.
Зрозуміло, що, жартуючи над іншими, потрібно завжди виявляти далекосяжну поміркованість і стриманість. Із гумором, як у старій приказці: «Із жартами важливо не пересолити. Бо як занадто, то буде боліти». Крім того, завжди можна наткнутися на похмурого відлюдька, який до всього сказаного і зробленого ставиться тільки й виключно серйозно.
Натомість люди, які мають вроджене почуття гумору та дистанцію до минущого, безсумнівно, мають приємніше, радісніше та здоровіше життя.
Мати дистанцію до себе (mieć dystans do siebie) – вміти дивитися на себе з почуттям гумору, ставитися без зайвої серйозності.
Осінь життя (jesień życia) – йдеться про старший вік.
Рубенсівський тип краси (rubensowski typ urody) – вислів стосується осіб, зазвичай жінок, які мають досить округлі форми.
Почалися сходи (zaczęły się schody) – так поляки кажуть тоді, коли з’являються якісь поважні клопоти.
Дивитися на щось із примруженням ока (patrzeć na coś z przymrużeniem oka), тобто не зовсім серйозно.
Вражений до живого (urażony do żywego), тобто хтось дуже ображений, зачеплений чиїмсь словом чи вчинком.
Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
