Руслана Шеретюк: «Польські митці солідарні з Україною»
Інтерв'ю

«Польському народові присвячується», – так розпочинається книга професорки Руслани Шеретюк «„Солідарні з Україною”. Художні рефлексії польських митців на російсько-українську війну», яка вийшла друком в одеському видавництві «ТакиБук». Із нагоди Дня Незалежності Польщі в Рівному презентували це видання.

«У ньому міститься результат осмислення масиву робіт польських митців, створених із їхньої внутрішньої потреби візуалізувати «жест солідарності» з Україною в її боротьбі з російським агресором. Дослідження є однією з перших в українській гуманітаристиці спроб узагальнення творчих набутків представників польського сектора культурних індустрій на підтримку України», – розповідає авторка, докторка історичних наук Руслана Шеретюк, професорка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва імені Степана Шевчука Рівненського державного гуманітарного університету (РДГУ). Раніше ми писали про монографію «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині», видану нею у співавторстві з Надією Стоколос.

– Пані Руслано, що спонукало вас зайнятися такою тематикою?

– 24 лютого 2022 р. увесь цивілізований світ був шокований віроломним нападом російського агресора на Україну. Що вже казати про українців? Я не відходила тоді від телефону, читаючи новини. У них, починаючи з перших днів повномасштабної російсько-української війни, була й інформація про реакцію світової спільноти на дії рашистів в Україні. Напевно, як викладача мистецтвознавчих дисциплін в університеті, мою увагу привернули плакати, мурали, перформанси на підтримку України, авторами яких були представники різних країн світу. Для мене ці твори мистецтва стали своєрідною рукою підтримки і психологічної допомоги. Так виник задум зібрати матеріал про культурно-мистецьку підтримку України в російсько-українській війні. Коли почала працювати, виявила, що саме культурно-мистецький загал Польщі не лише одним із найперших продемонстрував свою солідарність з Україною, але й створив найбільше творів на цю тематику.

– Як і де збирали матеріали для дослідження?

– Успішній реалізації мого задуму, безумовно, посприяв науковий грант – Стипендія Королеви Ядвіги Ягеллонського університету, який я виграла влітку 2022 р. Під час перебування у Кракові з 24 квітня до 23 травня 2023 р. я зібрала матеріали про підтримку польськими митцями України в російсько-українській війні у Воєводській публічній бібліотеці у Кракові, Міжнародному культурному центрі у Кракові, Ягеллонській бібліотеці, Національному музеї у Кракові, Головній бібліотеці Академії мистецтв імені Яна Матейка в Кракові, Бібліотеці Інституту історії мистецтв Ягеллонського університету імені професора Леха Калиновського.

Для прикладу, у Краківській воєводській публічній бібліотеці я опрацювала журнали «Twórczość», «Kwartalnik Artystyczny», «Czas Kultury», а також найбільші польські газети «Rzeczpospolita» та «Gazeta Wyborcza». В бібліотеці Міжнародного центру культури я проаналізувала журнали «Sztuka i Kultura», «Spotkania z zabytkami», «Studia Muzealne», «Rocznik Lwowski», «Modus», «Szum», «Nowa Europa Wschodnia» тощо. Їх публікації демонструють не лише солідарність Польщі з Україною, але й конкретні факти її всебічної підтримки, особливо у військовій, економічній, культурній, освітній та мистецькій сферах.

У рамках свого дослідження у Кракові я також відвідала низку виставок польських митців, які присвятили свою творчість війні в Україні: «365 днів війни», представлену студентами й викладачами кафедри індустріальних форм Академії мистецтв імені Яна Матейка у Кракові; «Креативний спротив» у рамках Краківського тижня мистецтва; виставку в краківській галереї Mobo Art, де після 24 лютого 2022 р. було представлено вже шість експозицій польських митців, які підтримують Україну. У книзі я докладно описала, зокрема, виставку «365 днів війни».

– Рефлексії яких саме митців ви представили у книзі? Чому саме їх?

– Із початку повномасштабної російсько-української війни діяльність польських митців перетворилася на дієвий культурно-мистецький аванпост підтримки України. Вона реалізувалася в різних видах, формах і напрямах сучасного мистецтва: зокрема, графіці, плакаті, стріт-арті, іконописі, інсталяції, перформансі, музиці, політичній карикатурі, коміксі, фотографії тощо. Акумульований мною матеріал виявив, що до кола польських митців, які через свою творчість публічно продемонстрували підтримку України в російсько-українській війні, входять творці найрізноманітніших видів мистецтва.

Оскільки найбільш численним «бойовим загоном» культурно-мистецької підтримки Польщею України стали представники так званих оперативних видів мистецтва – плакату і стріт-арту, саме їхній творчий доробок я обрала як предмет дослідження. У книзі опубліковано 100 творів польських митців на підтримку України (50 плакатів і 50 творів вуличного мистецтва).

Серед них є плеяда досвідчених митців, які мають вагомі здобутки у своїй професійній царині: зокрема, Вітольд Береш (журналістика), Кшиштоф Міхал Бернадський (скульптура), Маріуш Варас (стріт-арт), Анджей Вєтешка (графічний дизайн), Лекс Древінський (графічний дизайн), Анджей Заремба (політична карикатура), Ада Зелінська (ілюстрація), Павел Йонца (ілюстрація для преси), Хуберт Кампа (іконопис), Бартош Косовський (плакат), Марта Лесняковська (фотографія), Анджей Мілевський (карикатура), Анджей Понґовський (графічний дизайн, плакат), Міколай Рейс (стріт-арт), Яцек Станішевський (візуальна інсталяція, плакат), Пьотр Яворський (стріт-арт) та інші. Водночас польський мистецький загал представлений когортою молодих митців, які лише розпочинають свій творчий шлях. Зрештою, їхньою спільною рисою є внутрішній потяг підтримати Україну та простягнути руку допомоги у скрутний для неї час випробувань.

Твори польських художників, створені «з потреби серця», є виявом їхньої солідарності з Україною, виразними культурно-мистецькими маніфестаціями протистояння російській агресії, візуальними наративами світоглядної єдності Польщі й України.

– Де вже презентували і де плануєте найближчим часом представити книгу?

– Відбулися вже дві презентації книги. Першу ми провели 11 листопада, в День Незалежності Польщі, в мистецькому просторі «Арт-укриття» художньо-педагогічного факультету РДГУ. Друга пройшла 13 листопада в Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Планую презентувати книгу також у Товаристві польської культури на Рівненщині імені Владислава Реймонта, з яким підтримуємо добрі взаємини. Я неодноразово брала участь у серії науково-мистецьких конференцій, присвячених життю і творчості видатних польських митців (Юзеф Брандт, Юліуш Коссак, Юзеф Хелмонський, Ян Матейко), організованих ТПК імені Владислава Реймонта, члени якого надзвичайно зацікавлені в таких заходах.

– Де можна почитати або купити книгу?

– Я видала її за власні кошти тиражем усього 20 примірників і не планую продавати. Частину передам зацікавленим особам і установам, а частину –  бібліотекам України й Польщі. До того найближчим часом опублікую її в електронному вигляді для загального доступу.

Хтось може мене запитати: навіщо тобі це все? Витрати, роз’їзди, клопоти, причому за власний рахунок? Моя відповідь така. Польські митці відчули органічну внутрішню потребу висловити свою солідарність з Україною, і вони реалізували її через свої художні твори. Я ж відчула внутрішню потребу сказати Польщі та полякам «ДЯКУЮ» за їхню підтримку України. Саме тому на початку моєї книги міститься відповідний напис: «Польському народові присвячується». Ба більше, беру на себе сміливість висловити думку, що ця книга – це не лише моя особиста, персональна подяка, але й жест вдячності українського народу польському народові за безпрецедентну допомогу у важкий для нього час випробувань.

Розмовляла Наталя Денисюк

Фото: Ярослава Гузь

Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026