Спадщина піарів на Волині. Вийшла друком друга монографія
Статті

Нещодавно побачила світ монографія «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині» Руслани Шеретюк і Надії Стоколос. Це вже друга книга тандему авторок про спадщину ордену піарів.

Першу спільну монографію про Орден регулярних убогих кліриків Матері Божої благочестивих шкіл «Pietas et Litterae (Благочестя та освіта). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець ХVІІ – перша третина ХІХ ст.)» волинські науковиці видали ще 2018 р. Латинський девіз ордену піарів винесено в назву недарма – це дослідження присвячено діяльності піарських навчальних закладів, а саме виховання і навчання молоді є покликанням цього католицького ордену. До речі, публікація стала переможницею щорічного всеукраїнського «Конкурсу на найкращу монографію, навчальний посібник, підручник, художню літературу і наукові праці, які отримали визнання серед наукової та освітянської спільноти – 2019».

Нова робота «Мистецька спадщина ордену піарів на Волині», як говорить назва, розповідає про культурні здобутки цього ордену на Волині, а саме в його осередках у Дубровиці, Любешеві та Великих Межирічах.

«З історії Римо-католицької церкви і в Україні в цілому, і на Волині зокрема практично немає цілісних, комплексних, незаангажованих сучасних наукових студій. Це пов’язано з низкою чинників. Чому ми зацікавилися саме цією темою? Тому що вона надзвичайно цікава, а царина діяльності римо-католицьких орденів в Україні маловивчена. Відчуття першопрохідця – прекрасне відчуття», – розповідає докторка історичних наук, професорка Рівненського державного гуманітарного університету Руслана Шеретюк.

«Тема піарів для мене дуже невипадкова. Свого часу я брала участь в експедиціях з обстеження покинутих напризволяще культових приміщень Рівненської області, тоді вони називалися «зняті з реєстрації». Під час такої експедиції я так і не потрапила всередину костелу в Дубровиці, ми не змогли знайти, в кого були ключі. А цей костел мене дуже цікавив. А ще моя робота – я пропрацювала 21 рік у Рівненському обласному краєзнавчому музеї – була із цим пов’язана. Мої учні з Малої академії наук писали роботу на близьку тематику. Я знала, що в мене самої багато запитань, на які я не знаю відповіді, і що це – моя тема», – ділиться Надія Стоколос, докторка історичних наук, професорка кафедри філософії, теології та історії церкви Київського гуманітарного інституту.

Загалом вивчення діяльності ордену піарів на Волині – вже третій спільний великий проєкт науковиць за останні понад 15 років. А почалася співпраця з кандидатської дисертації, яку Руслана Шеретюк захищала під керівництвом Надії Стоколос. Згодом була спільна монографія 2011 р. «Драма Церкви. До історії скасування Греко-Уніатської Церкви в Російській імперії та викорінення її духовно-культурних надбань», яка викликала резонанс у наукових колах, довелося її навіть перевидати у 2012 р., і то немалим тиражем. Кількість спільних статей на цей час, за словами дослідниць, навіть приблизно порахувати важко. Зараз у рамках «піарського» проєкту вже триває робота над дослідженням життя і творчості видатного, проте майже невідомого в Україні, обдарованого польського митця Кароля Гюбеля. У «Мистецькій спадщині ордену піарів на Волині» йому присвячено окремий підрозділ. Цей монах творив, зокрема, в любешівському і дубровицьких костелах. Саме в дубровицькому храмі Святого Йоана Хрестителя збереглася єдина на Волині фреска Гюбеля.

Як пригадує Руслана Шеретюк, у процесі роботи над монографією вона досліджувала доступні українські архіви: Центральний державний історичний архів України в Києві, Державні архіви Волинської та Рівненської областей. У 2017 р. науковиця виграла грант від Музею історії Польщі у Варшаві, тож продовжила свої дослідження в польських бібліотеках, а також у Головному архіві давніх актів у Варшаві, Національному архіві у Кракові, архіві науки Польської академії наук і Польської академії мистецтв у Кракові.

 «Три роки ми працювали над книгою: два роки писали, рік оформлювали, вичитували, з’ясовували деталі. Через обставини хотіли зробити лише електронну версію, відкласти книгу до кращих часів. А потім зрозуміли, що ліпше не відкладати. Ми віримо і впевнені, що ця публікація буде потрібною – в туризмі, краєзнавстві, мистецтвознавстві», – розповідає Надія Стоколос.

«Для нас було важливо знайти і показати лінії впливу західноєвропейського мистецтва на українське мистецтво і на становлення українського бароко, показати цю єдність європейського культурно-мистецького простору. Адже ми були в Європі, ми є Європою. А ще – продемонструвати широкі впливи польського барокового мистецтва на духовно-культурне і господарське життя автохтонного, переважно греко-католицького, населення», – продовжує науковиця. «Це були впливи музичного і театрального мистецтва, впливи піарської естетики, які формували і наш естетичний простір. А також… ботанічні сади ордену піарів, мізерні рештки яких іще збереглися. Українське садове мистецтво дуже багато в чому завдячує ордену піарів. Клірики вчили садівників, звозили зі всього світу ботанічний матеріал. Так, рослини з нашого ботанічного саду в Дубровиці тепер є частиною Маріїнського парку в Києві», – ділиться авторка монографії.

На внутрішній стороні обкладинки вміщено цитату Павла Жолтовського, а закінчує публікацію висловлювання Мирослава Поповича. Як розказує Надія Стоколос, із відомим львівським дослідником храмів України, доктором мистецтвознавства Павлом Жолтовським вона брала участь у спільних експедиціях як асистентка. «Він самотужки – пішки, велосипедом, рейсовими автобусами – об’їздив майже всю сакральну спадщину України. Був Жолтовський теж консультантом експедиції з обстеження культових споруд Рівненської області. Тоді зібрали понад 200 цінних пам’яток сакрального мистецтва, які лягли в основу двох експозицій у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Мирослав Попович був нашим добрим знайомим, директором Інституту філософії імені Григорія Сковороди Національної академії наук України, де ми, тобто я і Руслана Шеретюк, захищали свої кандидатські й докторські дисертації. Так ми вирішили вшанувати цих важливих для нас людей», – говорить Надія Стоколос.

Книга має 270 сторінок, вона ілюстрована більш ніж сотнею знімків. Крім архівних фото, значну частину сучасних світлин зробив під час експедицій у Дубровицю та Межирічі-Корецькі музейник і відомий у Рівному фотограф Віктор Луц. Зокрема, він ще у 70-х рр. зробив серію фото єдиного вцілілого на той час на Волині унікального інтер’єру костелу Святого Антонія Падуанського у Великих Межирічах. Частину вівтарів із цього храму помістили в католицьких костелах, зокрема в Острозі, Корці, Куневі, а частину безповоротно втрачено.

Придбати видання можна, звернувшись до авторки Руслани Шеретюк за допомогою її фейсбук-профілю.

Анатолій Оліх
Фото надала Руслана Шеретюк

Схожі публікації
Триває впорядкування католицького кладовища в Кисилині. Запрошують усіх охочих
Статті
Українці продовжують прибирати польські кладовища на Волині. Нещодавно волонтери впорядковували частину некрополя в Кисилині Затурцівської сільської громади. Тепер запрошують продовжити акцію.
23 травня 2022
Анджей Дуда виступив у Верховній Раді України. Повний текст промови
Статті
22 травня президент Польщі виголосив промову до українських депутатів. Анджей Дуда став першим з іноземних лідерів, який особисто виступив у сесійній залі українського парламенту після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
23 травня 2022
Польські фразеологізми: «Рускій мір»
Статті
Оскільки російські війська напали на Україну, несучи, крім смерті та руйнування, «рускій мір», користувачі не могли залишити цей зворот без жодної уваги. Війна триває на багатьох фронтах, зокрема у площині інформації та медійних коментарів, тому меми, які заполонили мережу, теж стали зброєю в боротьбі з агресором.
23 травня 2022
Про Волинь, Підляшшя та «інші простори» розмовляли під час міжнародної конференції
Події
Українські та польські науковці провели спільну міжнародну конференцію «Волинь, Підляшшя та «інші» простори. Провінція і центр в польській та українській літературах. Міждисциплінарні підходи».
23 травня 2022
У Любліні триває набір на курс польської мови для студентів та аспірантів з України
Конкурси
Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні отримав фінансування за програмою Національного агентства академічних обмінів (NAWA) «Солідарні з Україною» на проведення безкоштовного курсу польської мови для студентів та аспірантів з України.
22 травня 2022
Свято в Дубні: 30 років тому відновлено богослужіння в костелі Святого Йоана Непомука
Події
21 травня прихожани костелу Святого Йоана Непомука в Дубні відзначали два ювілеї: 30-річчя відновлення богослужінь у храмі та 15-річчя призначення настоятелем парафії отця Гжегожа Оважаного.
22 травня 2022
Як Польща повернула собі «Червоні маки на Монте-Кассіно»
Статті
Її назва говорить про квіти, які цвіли на схилах Монте-Кассіно. Ще кілька років тому права на цю відому польську пісню належали урядові Баварії. Як Польщі вдалося їх повернути? У 78-му річницю битви під Монте-Кассіно портал dlapolonii.pl нагадує розповідь Вальдемара Доманського.
20 травня 2022
Родинні історії: Кожна неділя була особливою
Статті
Мирослава Бутинська із Кременця – членкиня місцевого Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького та одна зі співзасновників Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської. Із початку 90-х рр. проводить екскурсії для польських туристів, спочатку Луцьком і навколишніми селами, а згодом Кременцем.
20 травня 2022
Інформаційний портал для кандидатів з України
Конкурси
На загальнопольському інформаційному порталі ukraina.irk.edu.pl, призначеному для вступників, студентів, аспірантів та викладачів з України, можна знайти інформацію про можливості навчання та працевлаштування в польських університетах і науково-дослідних інститутах Польщі.
19 травня 2022