Кілька днів Волинню: У Святого Антонія в Корці
Статті

Костел Святого Антонія в Корці – один із небагатьох уцілілих на Волині католицьких барокових храмів. Ми вирушили до нього після відвідин місцевого замку, монастиря, кіркуту та палацу.

Костел збудували в 1706 р. на місці більш раннього дерев’яного храму Успіння Пресвятої Діви Марії. Коли перейменували парафію, достеменно невідомо, скоріш за все це відбулося в ХІХ ст. Костел був не дуже великим, але, судячи з усього, його до певного часу вистачало для потреб вірян. Коли в 1916 р. споруду перебудували, її площа стала значно більшою. Пресвітерій став каплицею, колишня нава – пресвітерієм. Те, що храм перебудований, видно, якщо обійти його довкола. Проте при перебудові архітектори намагалися дотримуватися барокового стилю, тож естетично храм від цього не постраждав, навпаки – став цікавішим.

Antonio 19

Antonio 20

Antonio 21

Загальний вид костелу

Корецька парафія не була надто великою. В 1938 р. в ній нараховувалося 2293 вірян. Ніби немало, якщо врахувати, що в Корці тоді жили близько 6 тис. осіб. Але якщо взяти до уваги, що до числа парафіян входили католики з більш ніж двох десятків навколишніх сіл, приналежних до парафії, а також те, що більше половини населення тодішнього містечка становили євреї, то ця цифра зовсім блякне.

Antonio 23

Фігура Святого Антонія у вежі каплички

Antonio 22

Життя корецької католицької парафії надламала Друга світова війна, яка прийшла на ці землі у вересні 1939 р., а повністю доруйнувала його уже радянська влада за часів хрущовських релігійних гонінь. Оскільки частина поляків-католиків загинула під час сумнозвісного українсько-польського конфлікту 1943–1944 рр., а вцілілих переселили на західні землі Польщі, храм залишився майже без вірян. Останній її парох, Рафал Годзінський, в 1945 р. виїхав, тож осиротілі парафіяни певний час залишалися без пастиря. Час від часу в 1946–1958 рр. сюди приїжджав отець Серафим Кашуба, який нелегально й напівлегально обслуговував багато волинських храмів.

Костел Святого Антонія у католиків офіційно відібрали в 1961 р. У храмі був один із найкращих на Волині орган – його просто розламали, порубали і викинули. Така сама доля спіткала старовинні вівтарі, лавки, конфесіонали. В ХІХ ст. храм оздобив фресками та образами Юзеф Маньковський – маловідомий, але обдарований митець; його твори теж були знищені. Вже наступного року, тобто у 1962 р., в костелі зробили склад хімікатів, у бічній каплиці влаштували туалет.

Antonio 6

Бічна каплиця, де за радянських часів був туалет

Найбільшою святинею храму був образ Святого ченця-францисканця Антонія Падуанського, одного з найпопулярніших католицьких святих. Ікону пензля невідомого італійського автора школи пізнього бароко привезли до Корця на початку XVII ст. францисканці-капуцини. Її вмістили в головному вівтарі у храмі їхнього кляштора (того, де зараз Святотроїцький ставропігійний монастир). Ікона була чудотворною, до неї відбувалися численні паломництва. Після Листопадового повстання у 1835 р. російська влада відібрала храм і монастир у католиків та передала їх Православній церкві. Ікону перенесли до костелу, і мабуть, саме в цей час перейменували і парафію, і храм.

Antonio 17

Antonio 16

Копія чудотворної ікони Святого Антонія

У 1945 р., під час репатріації останньої групи поляків із Корця, отець Рафал Годзінський вивіз ікону до Польщі. Так корецький Святий Антоній потрапив на Вармію, до міста Валч. Коштом колишніх парафіян ікону відреставрували, зараз вона міститься в головному вівтарі місцевого капуцинського костелу.

У 1990 р. костел Святого Антонія в Корці повернули католикам у стані руїни. Стіни ушкоджені хімічними сполуками, черепичний дах майже повністю знищений, підлоги немає. Парафіяни взялися за ремонт. Із храму вивезли понад 200 т сміття. До речі, допомогла і влада незалежної вже України – за державний кошт відновили дах та обштукатурили храм ззовні. Коли копали яму під фундамент майбутнього гаража, знайшли два костельні дзвони, сховані або під час Другої світової війни, або перед закриттям костелу. Зараз вони там, де й повинні бути, – на дзвіниці. В 1994 р. храм наново консекрував Мар’ян Яворський, тодішній львівський архієпископ (на той час Корець належав до Львівської архідієцеції).

Antonio 2

Дзвіниця

Храм нам із братом відкрив місцевий сакристиянин, він і провів коротку екскурсію. Вразили нас величні дерев’яні барокові вівтарі, перенесені сюди з костелу у Великих Межирічах. Зверніть увагу: польською цей населений пункт називається Межиріч Корецький – не плутати з Межирічами Острозькими. У костелі нам дозволили зайти за вівтар. Дуже цікаво було побачити дерев’яні деталі кріплення. У центральному вівтарі – копія ікони Святого Антонія, ще в костелі є копія чудотворної ікони Матері Божої Страждальної Невірківської (більше про цю ікону та про Невірків читайте в одному з наступних номерів).

Antonio 15

Antonio 14

Antonio 12

Дерев’яні кріплення центрального вівтаря

Antonio 13

Antonio 7

Antonio 8

Antonio 11

Бароковий вівтар із Великих Межиричів у бічній каплиці, колишньому пресвітерії

Antonio 5

Копія чудотворної ікони Пресвятої Діви Марії Страждальної

Сакристиянин показав нам теж образ Серця Пресвятої Діви Марії, намальований уже в 1990-х рр. Ікона виконана у традиційній манері, художник знає свою справу. На перший погляд нічого особливого. Проте несподіванка чекала нас, коли наш гід повернув образ зворотною стороною! Читаємо до болю знайомі з дитинства рядки: «Союз нерушимый республик свободных…» Гімн Радянського Союзу на звороті ікони! Раніше малювали совєтські гасла поверх католицьких фресок, а зараз художник, який не мав на чому намалювати ікону, використав радянський стенд.

Antonio 9

Antonio 10

Образ Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії, намальований на радянському стенді

На доглянутому подвір’ї костелу збереглася могила польських солдатів, які загинули в боях із більшовиками у 1920 р. Вшанувавши пам’ять полеглих, ідемо далі.

Antonio 3

Antonio 4

Могила польських солдатів на подвір’ї костелу

Із храму ми вирушили на оглядовий майданчик, який зовсім близько від костелу. Не всі кореччани вже пам’ятають, що ця улюблена молодятами фотозона – це старий міст, який 17 вересня 1939 р. розбомбила радянська авіація, бо ним переміщалися польські війська. Міст так уже й не відбудовували, але його прольоти продовжують стояти.

Antonio 24

Antonio 25

Antonio 26

Antonio 27

Види з оглядового майданчика на старому мості

Ще в Корці є католицький цвинтар зі старовинною каплицею, багато церков, серед них – дерев’яна церква Святого Іллі в Новому Корці, збудована у 1595 р., одна з найдревніших на Волині. Проте їх ми не оглядали, оскільки не мали часу – на нас чекали Великі Межиричі.

Antonio 28

Загальні враження від Корця в нас залишилися дуже позитивні. Кількість пам’яток вражає. Однозначно рекомендуємо відвідати місто всім, хто мандруватиме цієї частиною Волині.

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

КІЛЬКА ДНІВ ВОЛИННЮ: КОРЕЦЬ

Схожі публікації
У Луцьку розмовляли про Корнеля Філіповича – класика польської літератури родом із Тернополя
Події
Команда Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера» в Луцьку провела зустріч з читачами і презентацію мікросерії книг Корнеля Філіповича, які випустило у світ тернопільське видавництво «Крок».
04 жовтня 2022
Родинні історії: Ядвіга Гуславська та її Кременець
Статті
Ядвіга Гуславська з Кременця – співзасновниця й перша очільниця Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького. Вона була головною редакторкою газети «Wspólne Dziedzictwo», яка виходила в Кременці 2001–2004 рр. Належала до групи осіб, завдяки яким вдалося відновити Музей Юліуша Словацького. Пані Ядвіга – активна представниця польської меншини в Україні та дописувачка «Волинського монітора». Сьогодні ми пізнаємо її родинну історію.
04 жовтня 2022
Польські фразеологізми: Вода з мозку
Статті
Робити комусь воду з мозку – явище досить поширене. Для того, щоб воно виникло, достатньо наявності представників людського роду, податливих на будь-які, навіть найбезглуздіші, фанаберії. А оскільки їх на світі як мурашок, то ті, хто любить маніпулювати думкою сірих мас, не мають із цим жодних проблем.
03 жовтня 2022
На транскордонному пікніку в Луцьку говорили про збереження природної спадщини
Події
У Луцьку пройшов транскордонний пікнік. Його програма передбачала екологічний квест, відкриті дискусії та пішохідні екскурсії містом. Про це повідомляє управління інформаційної роботи Луцької міської ради.
03 жовтня 2022
В Україні відбудуться XVII Дні польського кіно
Події
6–16 жовтня в Україні триватимуть Дні польського кіно. Їх уже сімнадцять років поспіль організовує Польський інститут у Києві, традиційно включаючи в програму найцікавіший доробок польського кінематографу останніх років.
02 жовтня 2022
Розмова про Корнеля Філіповича. «Фронтера» запрошує на зустріч
Події
Команда літературного фестивалю «Фронтера» запрошує на захід «Малі міста: розмова про Корнеля Філіповича».
30 вересня 2022
Виставка порцеляни в Луцьку. Експонати представили музеї з Луцька та Стальової Волі
Події
29 вересня у Волинському краєзнавчому музеї відбулася презентація інклюзивної виставки «Мистецтво для всіх. Порцеляна». Захід організували в рамках проєкту «Музеї прикордоння – простір для інтеркультурного діалогу».
30 вересня 2022
«Безпека та солідарність» – головна тема Конгресу транскордонної співпраці
Події
Конгрес транскордонної співпраці в Любліні – це місце зустрічі практиків транскордонного співробітництва з Європейського Союзу та країн Східного партнерства, а також платформа діалогу для представників місцевого самоврядування, громадських організацій, сфери науки, культури та бізнесу.
30 вересня 2022
«Біг миру» у Мельниках. 83 роки тому тут загинули солдати Корпусу охорони прикордоння
Події
Поляки та українці разом вшанували пам’ять офіцерів і солдатів Корпусу охорони прикордоння, убитих совєтами у вересні 1939 р.
29 вересня 2022