Польські фразеологізми: Люблю і розумію свободу
Статті

При нагоді великих національних свят, круглих річниць, виняткових днів, позначених у календарі червоним кольором, чути серйозні питання, поставлені найчастіше, невідомо чому, сумним голосом. Питання фундаментальні, які стосуються того, чим є свобода та патріотизм і що може зробити сучасна людина, яка живе у вільному демократичному світі, аби могти гордо називати себе патріотом.

Попри те, що обставини цього радше не вимагають, переважна більшість опитуваних виголошує полум’яні промови, прикрашені обіцянками негайної готовності підставити власні груди під ворожі кулі або ж пролити на славу кров із власних жил. У всіх можливих випадках спливають національні символи і кольори.

Респонденти спираються на спогади про славетні подвиги предків та історію, якою кожен повинен гордитися. В останньому аспекті я погоджуюся з усіма: національна спадщина, яку залишили нам предки, без сумнівів, становить і творить стрижень кожного народу.

Пам’ять, визнання, гордість, пошана. Ці слова, які несуть у собі величезний емоційний заряд, стосуються всіх поколінь поляків, які попри 123 роки неволі та денаціоналізації зберегли сутність і усвідомлення свої державної та національної приналежності. Виструнчившись, із похиленою головою перед минулим ми повинні віддавати шану тим, хто в часи війни й поневолення, ризикуючи власним життям та життям близьких, боровся за свободу для майбутніх поколінь.

Натомість цим майбутнім, тобто сучасним, поколінням замість вживати бундючних і патетичних слів, говорячи про свободу й патріотизм, краще було би власним щоденним внеском докладатися до розбудови сильної та заможної Батьківщини. Робити такі, на перший погляд, звичайні справи, як-от чесна, сумлінна праця, доброзичливе ставлення до співвітчизників, викидання сміття в належному місці, а не в лісі, турбота про слабших і недужих або співчутливе ставлення до тварин.

Зрештою ретельне (а не мілке, поверхневе) знання історії власної країни – це основа створення сильної держави. Можливо, я запихаю кийок у мурашник, але мрію про те, щоб у проведеному вуличному опитуванні не знайшлося жодної людини, яка вважала би себе поляком і при цьому плутала би знімок Юзефа Пілсудського з кимось іншим або нічого не знала про Першу кадрову роту.

Кругла річниця (okrągła rocznica) – дата, пов’язана з важливим ювілеєм, найчастіше з числами, кратними до 10 чи 5.

Фундаментальні питання (fundamentalne pytania) – дуже важливі, основоположні, принципові.

Полум’яна промова (płomienna mowa), тобто насичена емоціями, почуттями.

Запихати кийок у мурашник (wkładanie kija w mrowisko) означає провокувати, примушувати до роздумів.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026