У 2021 р. директор Волинської обласної філармонії Сергій Єфіменко охоче пристав на мою пропозицію й оркестр «Кантабіле» розпочав серію концертів у пам’ятках архітектури національного значення в Луцьку, Ковелі, Володимирі та Ківерцях.

Народження традиції духовних концертів у храмах Волині має цікаву передісторію.

Ідею проєкту підказав Ніколаус Харнонкурт – австрійський диригент, засновник одного з перших у Європі ансамблів барокової музики «Concentus Musicus Wien». Розмірковуючи про «шлях до нового розуміння музики», він писав: «Якщо подумати, то раніше так звані прості люди в кількостях, яких ми собі не можемо уявити, також брали участь у музичному житті, бо ж багато концертів відбувалися тоді в церквах під час відправ. У великих соборах північноіталійських міст щонеділі для тисяч слухачів виконували, наприклад, величезну кількість щоразу нової музики, тож можна сказати, що тодішнє музичне життя було значно інтенсивнішим, ніж сьогоднішнє філармонійне».

«Глорія Віта» і Кшиштоф Щераньський

Наша розмова з Анджеєм Леньчуком і Вєславом Дептусем із товариства «Глорія Віта» у Красноставі про духовні цінності, яка відбулася понад 30 років тому, увінчалася неймовірним концертом у костелі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку.

1992 р. святиня відроджувалася до нового життя: ні маятника Фуко, що був головним експонатом музею атеїзму, ні духу войовничих атеїстів. Ксьондз Людвік Камілевський, перший настоятель катедральної католицької парафії після її відновлення, охоче пристав на пропозицію польських друзів і сакральний простір наповнила могутнім барвистим звучанням бас-гітара Кшиштофа Щераньського, фаворита товариства «Глорія Віта». Отця Людвіка ми згадували з повагою та вдячністю, коли 2010 р. із Лорою Шафран і партнерами реалізували проєкт «Шопен транскордонний: від класики до джазу».

«Глорія Віта: 25 років з Україною» – такою була тема спілкування в Університеті імені Лесі Українки, до якого ми з Анджеєм Леньчуком запросили Кшиштофа Щераньського із сином. Він заграв у дуеті з батьком на ударних ще й наступного дня в костелі Святого Францішка Ксаверія у Красноставі в товаристві Сергія Шишкіна, Здіслави Сосніцької та Анджея Рибінського.

У ювілейний каталог товариства «Глорія Віта» потрапила вокалістка Галина Конах. У 2017 р. у костелах Луцька і Красноставу до 50-ліття твору Чеслава Нємена «Дивний цей світ» вона запропонувала свою інтерпретацію цієї пісні.

Народження традиції

У 2021 р. автобус Волинської обласної філармонії з оркестром «Кантабіле» щойно виїхав за межі Ковеля, а на сайті Ковельської міської ради вже з’явився захоплений відгук про наш перший концерт духовної музики в костелі Святої Анни.

На континенті подібних пам’яток лише три. Тричі він поставав у новій іпостасі відтоді, як був споруджений 1639 р., відновлений 1771 р. володарем села Вишеньки, відбудований після пожежі 1847 р. Після 1945 р. святиня у Вишеньках стала для колгоспників… молочарнею.

«На початку дев’яностих до мене звернувся настоятель луцького костелу Святих Апостолів Петра і Павла Людвік Камілевський, – пригадував владика Маркіян Трофим’як, на ту пору єпископ-помічник Львівської архідієцезії. – У Вишеньках гинув унікальний дерев’яний костел. Отож, ми порадилися і поїхали туди. Одна вежа вже завалилася, але до повної руйнації було ще далеко. Спеціалісти порадили, як організувати перевезення. Костел розібрали, пронумерували всі елементи, а під час монтажу зберегли всі архітектурні деталі і пропорції».

На ту пору краєзнавець, журналіст, поет, міський голова Анатолій Семенюк із вдячністю прихистив нове надбання, що піднімало рейтинг історичного населеного місця, яким був Ковель.

5 грудня 1994 р. почали розчистку виділеної містом території. Архітектори Олександр Ключук та Петро Пекарчук привели проєкт до завершення, а вже 12 жовтня 1996 р. відбулося освячення костелу Святої Анни. У храмі братів-францисканців встановили орган, який допоміг перевезти Альберт Піллє з Німеччини. З його легкої руки, до речі, встановили також орган у костелі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку, коли ординарієм Луцької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні став владика Маркіян Трофим’як.

Концерт оркестру «Кантабіле» в ковельському костелі у квітні 2025 р. Фото: Ковельська міська рада

Світло нового століття

Органіст Петро Сухоцький кілька років тому в розмові з журналісткою Оленою Лівіцькою так згадував співпрацю з єпископом Маркіяном Трофим’яком: «Він знав музику краще, ніж ми, музиканти. Він знав будь-яку оперу: якими словами починається і якими вона закінчується. Тут біля себе організував людей. У нас був професійний хор. Музиканти, які були ще студентами, але які читали ноти. Програми робили суперові».

На початку нового століття музичне життя святині стало інтенсивнішим, ніж у філармонії, яка не мала власного осередку. Органістів із Європи приваблював орган німецької фірми «Ludwig Rohlfing – Мathias Kreienbrink» на 40 регістрів і 2680 труб. Подарунок громади німецького містечка Ноєнкірхен заохочує нашу поліконфесійну спільноту відкривати світову музичну спадщину, споглядаючи сакральну архітектуру.

«Коронаційна меса» Моцарта, яку записали мої колеги з Волинського телебачення, засвідчила: кафедральний костел Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку стає видатним духовним центром Волині.

Згадую наш караван паломників, які в червні 2001 р. вирушили із Замкової площі в Луцьку на історичну аудієнцію – святу літургію, яку у Львові звершував Папа Йоан Павло ІІ.

Владика Маркіян Трофимяк організував пишне гроно волинських митців для велелюдної Служби Божої на іподромі у Львові. «Кожному співаку робили книжку на літургію, щоб людина знала: що, де, за чим. Тоді ксерокси не витримували (…). Для хору – окремі папки, для органіста – окрему, для оркестру – окремі, приїздила солістка віденської опери (…). Служба була на іподромі у Львові, просто неба. З Рівного привезли електричний орган італійської фірми «Viscount». І нічого, з усім справилися», – пригадував Петро Сухоцький.

У новому столітті єпископ Маркіян Трофим’як «українізував» «Римський месал». Анатолій Оліх у публікації до 70-річчя владики Маркіяна нагадав цей видатний чин: «Мало хто усвідомлює, що видання «Месалу» – це унікальна подія найвищого релігійного й культурного рівня не лише для католицької Церкви, а й для всієї України… Можна заявити, що лише завдяки жертовності та енергії владики Маркіяна, ординарія луцького, Церква в Україні має свій «Месал».

Владика Маркіян Трофим’як та Василь Ворон у гостях у дирекції історико-культурного заповідника в Луцьку. Фото надав автор

Костел і фестивалі

У 2019 р. на запрошення дирекції фестивалю «Стравінський і Україна» народний артист України Олександр Жигун підготував романтичну «Латинську месу для хору, солістів, оркестру і органу» Станіслава Монюшка у виконанні оркестру «Кантабіле» та хорової капели «Почайна» Києво-Могилянської академії.

Столичні хористи завітали до Луцька після української прем’єри твору в Національному будинку камерної та органної музики в рамках «Року Монюшка». Вони запропонували гостям фестивалю музику, яка надихала своїм мелодичним багатством вірян усіх християнських конфесій.

У 2019 р. польська акордеоністка, лауреатка міжнародних конкурсів, професорка Ельвіра Слівкевич-Цісак запропонувала програму польського дня фестивалю «Стравінський і Україна». Під диригуванням професорки Софії Бернатович солісти Малгожата Гжегожевич-Родек (сопрано) та Пьотр Олех (контр-тенор) у супроводі оркестру «Кантабіле» представили кантату «Stabat Mater» Джованні Перголезі та «Бароковий триптих» Мірослава Нізюрського для акордеону й оркестру, а Ельвіра Слівкевич-Цісак заграла на акордеоні серенаду з балету Ігоря Стравінського «Пульчінелла».

Волинська обласна філармонія неодноразово організовувала в луцькому католицькому храмі також фестиваль органної музики «Luchesk Organum».

Весняний дух європеїзму

Чотири роки тому телекомпанія «Аверс» презентувала в YouTube запис програми творів духовної музики, виконаної оркестром «Кантабіле» в «Домі Євангелія» в Луцьку (лютеранська кірха). Саме тут у 2021 р. відбувся перший виступ у рамках «Духовних концертів у храмах Волині».

Новий цикл музиканти «Кантабіле» розпочали у квітні цього року в Ковелі, де цінують можливість поєднати культуру і сакрум, багатовікову архітектурну і музичну спадщину, нагоду доповнити її творами сучасних українських композиторів.

Місію «Кантабіле» підтримують користувачі пам’яток сакральної архітектури всіх християнських конфесій. Зведені руками талановитих волинських майстрів на кошти волинських чехів, поляків, німців протягом трьох століть, вони стали культурною спадщиною територіальних громад.

Концерт у церкві Святого Йосафата у Володимирі. Фото надав автор

Василь Ворон

На головному фото: Концерт оркестру «Кантабіле» в ковельському костелі у квітні 2025 р. Фото: Ковельська міська рада