Маркіян Трофим’як відзначив ювілей
Статті

2017 р. урочистість Воскресіння Господнього припала на 16 квітня. Християни західного і східного обрядів цьогоріч зустрічали Пасху разом, але католики Луцька мали ще одну додаткову нагоду для святкування: цього дня свій 70-й день народження відзначав колишній луцький ординарій, єпископ-сеньйор Маркіян Трофим’як.

Маркіян Трофим’як народився 16 квітня 1947 р. у містечку Козова на Тернопільщині. В 1965 р., після закінчення середньої школи, юнак вступив на музичний відділ Львівського педагогічного училища. Маркіян навчався там до 1969 р., щоправда, з перервою на обов’язкову службу в армії. В 1969 р. він виїхав до Риги, щоби вступити до католицької духовної семінарії; тоді радянська влада вперше дозволила прийняти до семінарії кількох студентів з України. 26 травня 1974 р. Маркіян Трофим’як прийняв священицький сан і повернувся в Україну.

Священицьке служіння в ті часи, можна так сказати, було не просто нелегким – це був майже подвиг, адже влада боролася з Церквою всіма дозволеними й недозволеними методами. Католицьких священиків у всій Україні набралася б жменька, тому «парафія» отця Маркіяна була просто величезною: він служив католикам у Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, а також у Рівненській та Волинській областях.

16 січня 1991 р. Папа Ян Павло ІІ відновив ієрархію Римо-католицької церкви в Україні. Святіший Отець призначив для України п’ятьох єпископів, серед них був і Маркіян Трофим’як. Номінований владика спочатку працював у Львівській архідієцезії, а 18 травня 1996 р. Папа Ян Павло ІІ відновив Луцьку дієцезію і призначив її апостольським адміністратором єпископа львівського Мар’яна Яворського, який, у свою чергу, призначив єпископа Маркіяна генеральним вікарієм. А вже 26 березня 1998 р. єпископ Маркіян став ординарієм Луцької дієцезії.

Роботи перед новим керівним єпископом було багато, адже Луцька дієцезія постраждала чи не найбільше з усіх католицьких дієцезій України. У Волинській і Рівненській областях до 1989 р. не було жодного дійсного католицького храму! А до війни їх було 167…  Ще наприкінці 80-х – на початку 90-х, коли виникла така можливість, отець Маркіян став натхненником і організатором багатьох ініціатив із повернення католикам їхніх святинь. Близько ста парафій Західної України можуть вважати владику Маркіяна своїм «хрещеним батьком»! І в Луцькій дієцезії за часів правління владики Маркіяна вдалося повернути кільканадцять храмів і збудувати п’ять нових.

У 1996 р. єпископ Трофим’як став одним з ініціаторів створення Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій (ВЦіРО) – представницького консультативно-дорадчого органу, мета якого полягає в координації міжцерковного й міжрелігійного діалогу та об’єднанні релігійних і громадських організацій задля духовного та суспільного відродження України. Зараз ВЦіРО бере активну участь у державному та законотворчому житті України, й державна влада бере до уваги голос вірян. Також владика Маркіян, разом із єпископом Юліаном Гбуром із УГКЦ, очолив у 2001 р. комітет з організації візиту Папи Яна Павла ІІ до України, який став однією з найважливіших подій у новітній історії України.

У 2005 р. за ініціативи єпископа Маркіяна була створена Волинська рада церков, яка діє і тепер. Благодійний телерадіомарафон «Бог багатий милосердям», який під егідою ВРЦ проходить щороку після Різдва, допоміг уже багатьом людям, котрі потребували підтримки – духовної і матеріальної.

Проте можна ризикнути, сказавши, що найбільшим здобутком діяльності єпископа Маркіяна став «Римський Месал». У 2002 р. Ватикан видав типову книгу, обов’язкову для використання латинською Церквою в усьому світі. Саме під керівництвом та за безпосередньої участі владики ця головна богослужбова книга католицької Церкви створювалася українською мовою. Українське видання вийшло друком у 2012 р. – першим у світі. Мало хто усвідомлює, що видання «Месалу» – це унікальна подія найвищого релігійного й культурного рівня не лише для католицької Церкви, а й для всієї України. Відзначимо, що, наприклад, Німеччина, Великобританія, Італія затвердили переклади своїми мовами на кілька років пізніше від України, а багато країн із набагато більшими можливостями та ресурсами, не мають такого перекладу й досі. Можна заявити, що лише завдяки жертовності та енергії владики Маркіяна, ординарія луцького, Церква в Україні має свій «Месал».

Волиняни пам’ятають владику Маркіяна та дякують за його служіння.

Анатолій ОЛІХ

Колектив «Волинського монітора»,
Товариство польської культури імені Еви Фелінської на Волині
і численні друзі
бажають ювілярові Божого благословення, міцного здоров’я і многая-многая літа!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНЕННЯ У ХРАМ

ЄПИСКОП ВІТАЛІЙ СКОМАРОВСЬКИЙ: «ВІДЧУВАЮ СЕБЕ ПОКЛИКАНИМ ДО СВЯЩЕНСТВА»

ЄПИСКОП СТАНІСЛАВ ШИРОКОРАДЮК: НАША ЗБРОЯ – РОЗАРІЙ І МОЛИТВА

Схожі публікації
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 2
Статті
Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
20 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 1
Статті
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
01 березня 2024
«Волинь» Оскара Кольберга
Статті
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
22 лютого 2024
Як писати листи. Поради від Алойзія Фелінського
Статті
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
15 лютого 2024
Волинянин Алойзій Фелінський
Статті
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
29 січня 2024
Ян-Юзеф Фітцке – волинський учений
Статті
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
20 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 2
Статті
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.
12 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 1
Статті
Сьогодні минає 230 років від народження видатної волинянки Еви Фелінської – авторки побутових романів і цікавих мемуарів, учасниці незалежницького руху, матері. Її непересічна біографія й багата письменницька спадщина варті того, аби ознайомитися з ними.
26 грудня 2023