Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.
Сьогодні минає 230 років від народження видатної волинянки Еви Фелінської – авторки побутових романів і цікавих мемуарів, учасниці незалежницького руху, матері. Її непересічна біографія й багата письменницька спадщина варті того, аби ознайомитися з ними.
До кінця року в Луцьку можна ознайомитися з виставкою про Анну Валентинович – діячку польської опозиції за часів Польської Народної Республіки, українку за походженням, яка загинула 10 квітня 2010 р. у катастрофі польського президентського літака під Смоленськом.
Професора Леха-Войцеха Шайдака, сина співзасновника поетичної групи «Волинь» Стефана Шайдака, відзначили Міжнародною літературною премією імені Юзефа Лободовського. Церемонія вручення відбулася в середині листопада в Музеї незалежності у Варшаві.