3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.

В оточенні мальовничих вершин, густих лісів та чистого повітря молодь із харцерського загону «Волинь» провела незабутні моменти, навчаючись, розважаючись та відкриваючи красу гірської природи. На базі «Caritas» у Яблуниці з характерними дерев’яними будиночками з червоними дахами від світанку до ночі вирувало життя.

Кожен день розпочинався з молитви, після чого відбувалися урочисте шикування і перекличка, які об’єднували всіх та мобілізували до дії. Харцерські техніки були невід’ємною частиною табірного життя. Діти навчалися орієнтуватися на місцевості, надавати першу допомогу, зав’язувати вузли та безпечно ходити по горах. Ці навички, здобуті під пильним наглядом інструкторів та виховників, зміцнювали впевненість у собі та навчали співпраці.

Харцерський табір – це не лише шикування й походи. Діти також мали час для розвитку креативності. Під час занять із рукоділля вони створювали прикраси з природних матеріалів, вчилися шити, розмальовували камінці та плели припинду. Це була чудова нагода для відпочинку, обміну ідеями та згуртування.

Під час табору провели ще вечір талантів, під час якого кожна команда виконувала пісні. Відбувся спортивний день, коли учасники змагалися в різних дисциплінах, як-от коцобол, естафети, ігри з м’ячем. Харцери відвідали Музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів у Верховині, де почули, як звучать трембіта, дримба, цимбали, волинка та ріжок, а також побували в Парку науки в Буковелі.

Головною подією програми, звісно, були походи в гори. Харцери долали гірські стежки, милуючись захопливими краєвидами та знайомлячись із дивовижною природою Карпат. Вони підкорили, зокрема, вершини Хом’як та Маковиця. Для багатьох із них це було величезне досягнення і привід для гордості. Походи в гори вимагали від них зусиль, але задоволення від досягнення чергової мети та краса пейзажів компенсували всі труднощі.

Вечорами, коли сонце ховалося за горами, харцери збиралися біля вогнища. Сяйво полум’я, потріскування дров і зоряне небо створювали неповторну атмосферу. Молодь співала харцерські пісні, ділилася враженнями, отриманими протягом дня, розповідала історії та будувала плани на майбутнє. Ці моменти зміцнили зв’язки між ними й надовго закарбуються в їхній пам’яті.

Після насиченого дня, сповненого викликів, зухи, харцери та мандрівники мали час на відпочинок і розваги: вони запускали повітряних зміїв на галявині та грали в м’яча.

Карпатська пригода добігла кінця, але спогади, набуті навички та нові друзі залишаться з молоддю із харцерського загону «Волинь» назавжди. Вона навчилася самостійності, відповідальності, співпраці та поваги до природи. Не лише підкорила гірські вершини, а й повірила у власні сили. Карпати, безсумнівно, ще не раз прийматимуть харцерів із Рівного, Здолбунова та Костополя. Молодь уже чекає на наступний табір.

Цьогорічну поїздку в Карпати, організовану харцерським загоном «Волинь» у співпраці зі Спілкою харцерства Республіки Польща в рамках проєкту «Літній відпочинок Харцерського загону «Волинь» Польського харцерства в Україні», фінансово підтримав Сенат РП за кошти державного бюджету Польщі в рамках опіки над Полонією і поляками за кордоном у 2026 р.

Вікторія Радіца,

Харцерський загін «Волинь»

Фото: Богдан Матвійчук