Літо – це час, коли харцери та зухи вирушають до довгоочікуваних таборів, щоб провести час із друзями, відкрити нові місця та здобути цінні вміння. Якою не була б погода, вони рухаються вперед – жодна злива не стане на заваді їхнім пригодам та навчанню.
Цьогорічне літо для молоді з харцерського загону «Волинь» Польського харцерства в Україні розпочалося 1 липня.
1–15 липня харцерські дружини з Рівного вирушили на табір у Хотин. Для них це була одна з найочікуваніших подій, яка принесла нові виклики та враження.
Хотинcька фортеця протягом століть була свідком багатьох подій, які визначили долю цієї частини Європи. Для рівненських харцерів табір у такому винятковому місці дозволив не лише провести час на природі, а й дізнатися більше про історію регіону та краще зрозуміти культурну та історичну спадщину України. Невід’ємною частиною табору були прогулянки та походи, під час яких молодь вчилася радити собі в різних умовах та розвивала свої навички виживання в дикій природі.



Також 1 липня 1-ша костопільська харцерська дружина «Арка» розпочала таборування неподалік мальовничого Закопаного, звідки відкривався прекрасний вид на гори. Поблизу були татранські стежки, тож харцери могли щодня ними прогулюватися. Закопане з його унікальною гуральською атмосферою стало для учасників табору місцем, сповненим натхнення і вражень.
Одними з найважливіших пунктів програми табору були походи в гори – своєрідне випробування на фізичну витривалість, а також на вміння працювати в команді та винахідливість. Харцери підкорювали чергові вершини, милувалися красою татранської природи та вчилися безпечно пересуватися складним гірським тереном.


5 липня до Польщі вирушила чергова група харцерів та зухів зі Здолбунова й Костополя. Проживаючи в пансіонаті «Тарасівка» в селі Мале-Ціхе, вони мали можливість пройтися татранськими стежками та пізнати мальовниче Підгалля. Також вибралися до Закопаного, де прогулялися знаменитими Крупувками, помилувалися традиційною гуральською архітектурою та відвідали Татранський музей.
Важливим пунктом програми табору стала поїздка у Вікторувки, де розташований Санктуарій Матері Божої Явожинської – популярне місце паломництва серед гуралів і туристів.
Харцери й зухи відвідали теж Татранський національний парк – один із найважливіших природоохоронних об’єктів Польщі. Тут вони милувалися надзвичайними краєвидами, дикою природою та унікальними видами рослин і тварин, які живуть тільки в цьому регіоні.


Наступним етапом табору стала поїздка до Чорштина, під час якої харцери відвідали руїни замку на Чорштинському озері. Ця фортеця, сповнена легенд та історій, стала ідеальним місцем для вивчення минулого регіону. Учасники мали можливість дізнатися про минувшину замку та його роль у захисті південних кордонів Польщі.
Під час таборування поблизу Закопаного харцери скуштували справжній осципек – традиційний гуральський сир. Смакуючи ним, вони розширили свої знання про польську культуру. Не обійшлося й без освітніх заходів: харцери вивчали мову жестів та основи грецької мови, завдяки чому вони тепер більш підготовлені до майбутніх викликів.
Побували і біля пам’ятника Ользі та Анджею Малковським – засновникам польського харцерства.
У серпні Олександр Радіца, комендант харцерського загону «Волинь», узяв участь у 10-му Всесвітньому зльоті Спілки польського харцерства у США, представляючи на ньому харцерство, що діє в Україні.


18-та Здолбунівська харцерська дружина «Скала» також вирушила в мандрівний табір – цього разу до Костюхнівки. Харцери ходили мальовничими поліськими стежками, вчилися співпраці та винахідливості у складних умовах. Завітали й до парафії Святого Духа в Маневичах.



Харцерське літо – це час незабутніх вражень, набуття нових навичок та налагодження тіснішого зв’язку з друзями і природою. Табори, організовані харцерським загоном «Волинь», дозволили молоді не лише пізнавати світ, але й формувати характер та громадянську позицію. Цьогорічні пригоди на Поділлі та Підгаллі, безумовно, надовго залишаться в пам’яті учасників, які повернулися додому багатшими на нові враження та спогади.
Мирослава Снітчук,
очільниця 7-ї костопільської харцерської дружини «Світанок» загону «Волинь
Фото надала авторка