Інтерпретація Шопена
Статті

18 березня 2011 року в Луцькій музичній школі № 1 імені Фредеріка Шопена відбувся Перший міжнародний фестиваль-конкурс дітей-піаністів „Шопенівська весна”.

 

Конкурс, який організувала школа імені Фредеріка Шопена за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку, проходив у двох вікових категоріях – у молодшій та старшій групі. У молодшій групі перше місце було присуджено Анастасії Півень (Луцьк), у старшій – Адаму Ґоздєвському (Варшава). Загалом у конкурсі взяло участь 27 учасників. Після закінчення фестивалю був проведений концерт, під час якого виконали твори найкращі учасники змагань, члени журі, а також польська піаністка, асистент з класу фортепіано Варшавського музичного університету імені Фредеріка Шопена Йоанна Лавриновіч. По завершенню концерту нам вдалося взяти інтерв’ю у пані Йоанни Лавриновіч .

- Пані Йоанно, я розумію, що сьогоднішня зустріч і участь у цьому конкурсі – це експромт, який попередньо не планувався.

- Це випадок. У другій половині лютого я давала концерти у чотирьох українських філармоніях, а саме – у Києві, Харкові, Дніпропетровську і Житомирі. Потім мала відбутися зустріч з Генеральним консулом РП у Луцьку. Отож, ми приїхали до Луцька. Під час зустрічі з нами Томаш Янік повідомив, що у Луцьку є музична школа, яку названо іменем Фредеріка Шопена. Ми вирушили до цієї школи і виявилося, що там проводиться конкурс. Нам було вручено запрошення на цей конкурс, тож через десять днів ми повернулися назад до Луцька.

З одного боку – Шопен, з другого – великий ентузіазм консула Томаша Яніка, надзвичайна активність директора Луцької музичної школи імені Фредеріка Шопена, яка є дуже енергійною особою, з тисячею ідей, що дійсно слугує натхненням для розвитку музичного життя шкільного колективу. Я приємно вражена тим, що у цій школі відбувається.

- Що значить Шопен для цих дітлахів? Чи дитина, окрім засвоєння певної техніки, взагалі усвідомлює, що саме вона грає? Адже Шопен більш підходить дорослим.

- Твори Шопена, які насправді він створив у дуже ранньому віці, маючи всього 7–10 років, теоретично в емоційному плані міг би осягнути юний учень гри на фортепіано, вік якого відповідає вікові композитора. Однак гірша справа з тими творами, які, на перший погляд, видаються простими. Наприклад, багатьом учителям здається, що мазурки прості, тому дитина гратиме їх добре та охоче. Насправді мазурка – це одна з найскладніших форм, тому що потрібно мати справді великий запас знань і розбиратися у польських народних танцях.

- І мати польську душу...

- Не обов’язково... Можливо, це й так, але хто сказав, що усі польські піаністи чудово виконують мазурки? Це неправда. Мазурки – твори справді унікальні, щоб до них дорости, треба докласти водночас і зусиль, і знань, і сприйняття, і інтуїції. Звичайно, усе це можна розвивати, але, на мою думку, восьмирічній дитині виконувати мазурки ще надто рано. У неї дуже мало шансів насправді зрозуміти ці твори. Щоправда існують і такі музичні твори, які діти можуть виконувати. І це приносить їм величезне задоволення, тому що Шопен просто чудовий і дитина здатна своєю інтерпретацією Шопена захоплювати слухачів. Тому я вважаю, що Шопена у малих порціях можна подавати від самого початку музичної освіти. Натомість, у Польщі існує проблема виконання Шопена у надто ранньому віці, хоча ці тенденції потрохи відходять у минуле. За часів мого дитинства це абсолютно заборонялося. Я отримала свій перший твір Шопена для офіційного виконання десь лише у років тринадцять. Хоча для себе й виконувала його ранні полонези, проте ніхто б мені не дозволив грати їх для публіки. Тепер підходять до цього більш ліберально. Проте Шопен дійсно є настільки індивідуальним в емоційному плані, що його духовне сприйняття нерозривно пов’язане зі зрілістю. У Польщі існує дуже сильна традиція виконання – усі хочуть грати Шопена. Мова Шопена – це одна із найбільш універсальних музичних мов, які коли-небудь існували.

- Чи Ви помітили в українських дітях, що вони володіють якимось типовими національними українськими рисами під час виконання творів Шопена?

- На сьогодні маємо так добре налаштований обмін інформацією, що важко визначити, чи це українська школа, чи московська, чи американська. Швидше можна говорити про те, хто більш емоційний у сенсі виконання музики Шопена. А дійсно, такі діти є. На конкурсі ми теж чули таку гру, коли просто відразу видно, що якщо особа ще й не змогла стовідсотково проявити свої можливості, то все ж таки вона вже у стані передати мову Шопена дуже індивідуально й унікально.

- Сьогодні Ви привезли до Луцька свого учняАдама Ґоздєвського. Звідки він походить?

- Адам походить із невеличкого містечка з-під Варшави – зі Скерневиць, де навчався у місцевій музичній школі. З дитячих років він займає призові місця у конкурсах, це дуже здібний хлопчик. Узагалі він дуже цікавиться музикою. Має велику колекцію дисків. Цікавиться усім, не лише фортепіанною музикою; у нього всебічна любов до музики. Мені порекомендувала цього хлопчика його вчителька, котра хотіла вислати його на навчання у дуже елітну варшавську школу. Він успішно склав іспити і поступив у цю школу. Я працюю з ним вже другий рік поспіль і він дійсно після початкової фази адаптації чудово розвивається, є дуже талановитим. Однак у нашій професії талант – це лише 10 відсотків успіху, які потрібно розвивати. Важливими залишаються також такі фактори, як праця, дисципліна, психічна витривалість, велика зацікавленість.

- Як би Ви оцінили сучасну публіку? Чи багато снобізму?

- Існує значна різниця поміж публікою Заходу та Сходу. Тут, в Україні, Росії, Білорусі, інших країнах, які ми називаємо східними, публіка чудово сприймає музику. По-перше, вона спрагнена класичної музики, по-друге, готова до її сприйняття. Це та публіка, яка знає, яка музика добра, і знає, яка, натомість, музика погана, добру вона приймає, а погану – відкидає. І дійсно зараз, коли подорожую по Україні, чи раніше, під час концертів у Білорусі, чи на сьогоднішній момент, коли я знову вирушаю до Білорусі, пересвідчуюсь у тому, наскільки чудово давати концерти для східної публіки. Це люди, які з повною віддачею, бажанням, потребою, усвідомленням приходять на концерт класичної музики. На Заході Європи таке явище не розповсюджене. Тут же ми маємо справу із розповсюдженим явищем і це приносить велетенське задоволення.

- Ви ще приїдете в Україну?

- Я отримала запрошення від Польського інституту. Цього разу, швидше за все, вирушимо на південь. Це буде Одеса, Сімферополь та інші міста.

 

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК
{gallery}24.03.2011/muz{/gallery}
Схожі публікації
Учасники проєкту «Świadomy Senior» запрошують на виставу в Рівному
Події
У Рівному триває підготовка спектаклю «Золоті хіти. Театральний кавер» у рамах проєкту «Świadomy Senior». Головні ролі зіграють члени польських організацій та люди, які активно популяризують польську культуру в локальній спільноті.
05 червня 2026
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Ян Маліцький став почесним професором Університету імені Лесі Українки
Статті
Директору Центру східноєвропейських досліджень (Studium Europy Wschodniej) Варшавського університету Яну Маліцькому присвоїли звання почесного професора Волинського національного університету імені Лесі Українки.
04 червня 2026
Триває другий конкурс заявок на малі транскордонні проєкти
Можливості
Асоціація «Карпатський єврорегіон» оголосила другий набір на проєктів в межах пріоритету 4 «Співпраця» Фонду малих проєктів Програми Interreg NEXT Польща–Україна 2021–2027. Прийом заявок триває до відкритий до 10 липня 2026 р.
03 червня 2026
Маневичі вдруге відзначили 125-річчя. З нагоди ювілею тут триває масштабна виставка
Статті
В останній день травня, у свято Трійці, Маневичі традиційно відзначили День селища. Цього року це був 125-річний ювілей.
02 червня 2026
Дитяче свято в Замлинні зібрало близько 200 учасників
Події
В Інтеграційному центрі «Замлиння» провели День дитини. 30 травня тут зібралися близько 200 дітей із польських організацій та установ, у яких вивчають польську мову.
02 червня 2026
У Польщі відбувся 39-й з’їзд вихідців із Тернопільщини
Події
25–29 травня в Покшивній Опольського воєводства відбувся 39-й тернопільський з’їзд кресов’ян. Такі зустрічі вже багато років організовує Клуб тернополян на чолі з Яніною Стадник.
02 червня 2026
Робота: Представництво Фонду міжнародної солідарності шукає спеціаліста з питань відповідності
Події
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує у свою команду спеціаліста з питань відповідності, аби разом втілювати розвиткові ініціативи спрямовані на підтримку українських громад задля їхнього стійкого розвитку та відновлення в умовах повномасштабної війни.
01 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Підофіцер Антоній Пашковський з Олександрії біля Ківерців
Статті
25 квітня 1940 р. службовці Ківерцівського районного відділу НКВД арештували підофіцера Війська Польського Антонія Пашковського. Упродовж шести місяців від поділу Польщі між Німеччиною та СССР він переховувався в Бодячеві.
01 червня 2026