Наближається особливий для поляків час – урочистість Всіх Святих і День усіх померлих вірних. У ці два перших листопадових дні всі йдуть на могили рідних, щоб привести їх до ладу й помолитися там. Ми порозмовляли з поляками, що прибирають кладовища, на які в наші дні майже ніхто не приходить.

Дорогі читачі «Волинського монітора», звертаємося до тих із вас, хто володіє інформацією про колишній католицький цвинтар у Луцьку, на місці якого радянська влада побудувала меморіал «Вічна слава».

У багатьох учасників прибирань волинських кладовищ щороку виникає одна й та ж думка: «А чи не сізіфова це праця, адже наступного року цвинтар знову заросте?»

Війна наклала свій відбиток на всі сфери життя в Україні. Внесла вона корективи і в роботу Центру діалогу Костюхнівка. Основними напрямками його діяльності є охорона місць національної пам’яті, робота з молоддю і польсько-український діалог.

Наприкінці липня на католицькій частині міського цвинтаря у Збаражі відбулася ще одна толока. Містяни впорядковували кладовище також напередодні Великодня.

Молоду акацію, яка активно розростається на старому католицькому кладовищі в Любешеві, покропили гербіцидами.

Члени Польського центру культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця вшанували поляків, які спочивають на Микулинецькому цвинтарі в Тернополі.

Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі впорядкували могили офіцерів Корпусу охорони прикордоння в Мельниках і польський цвинтар в Острівках.

Тисячі українців з ранньої весни з власної ініціативи прибирають польські місця пам’яті, які містяться в Україні, зокрема кладовища. На їхню думку, це не тільки знак вдячності, але й знак солідарності і дружби з поляками, а також винятковий історичний шанс, щоби перенести наш союз на якісно новий рівень – пише Оліх Анатолій, український журналіст польського походження, який особисто бере участь у акції.

Працівники сільської ради та школи в Боремелі на Рівненщині навели лад на місцевому католицькому кладовищі.