Початок року ми зазвичай сприймаємо як новий етап. Робимо в цей час урочисті обіцянки, завершуємо старі справи та намагаємося з усіх сил увійти в умовно новий період із чистою сторінкою, на яку ми будемо записувати лише чудові та гідні похвали результати.
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
Едуард Перець став першим органістом костелу Святого Антонія в Збаражі після відновлення богослужінь у цьому храмі на початку 90-х рр. Саме тут він хрестився уже в дорослому віці. Донині є парафіянином цього костелу. Сьогодні він розповідає нам свою родинну історію та про власний шлях до віри.
Корнель Макушинський народився у Стрию в 1884 р. Там же розпочав навчання в місцевій гімназії. Однак йому не судилося стати її випускником, адже після першого класу його виключили.
15 серпня 2023 р. вона влаштувала чудовий концерт на Сілезькому стадіоні в Хожуві, потім виступила на Національному стадіоні імені Казімежа Гурського у Варшаві, а далі захопила глядачів на стадіоні Polsat Plus Arena у Гданську. Всі стадіони, на яких вона виступала торік, були заповнені вщерть. Її пісні почули понад 170 тис. глядачів.
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
У кав’ярні за сусіднім столиком два розфуфирених або, якщо комусь так більше до вподоби, переодягнених ботоксних водоростеїди розмовляли про плани на зимовий відпочинок. Не потрібно було мати слух як у кажана, щоб почути, про що мова, адже обидві дами висловлювали свої думку чітко та голосно, анітрохи ніким не переймаючись.
Маневичі – молоде поселення, тож і цвинтарів тут було не так багато. Пропоную читачам «Волинського монітора» ознайомитися з темою некрополів, які існували в містечку в різні періоди його недовгої історії.
Продовжуючи розповідати про арештованих службовців поліції, пропонуємо вашій увазі огляд кримінальних справ, заведених на поліціянтів із села Піддубці під Луцьком і на одного з таємних співпрацівників поліції. Нині документи зберігаються в Державному архіві Волинської області.
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.