У битві під Монте-Кассіно, 80-ту річницю якої відзначають у 2024 р., у складі армії Андерса брали участь уродженці та жителі Волині. Про лучанина Мечислава Зембалю, похованого на військовому кладовищі в Монте-Кассіно в Італії, розповів син його рідної сестри Ірени Войцех Гарстка.
П’єсу Станіслава Виспянського «Весілля» повинна знати кожна освічена людина в Польщі. Чи знає, це вже інша пара калош, але, однозначно, вона належить до канону найвидатніших польських творів.
«Фактично все життя моєї родини пов’язане з Луцьком», – наголошує 62-річний Леонід Пастрик, медик у третьому поколінні, член Товариства польської культури на Волині імені Еви Фелінської.
Августа Едуардовича Козляковського в районний відділок НКВД доставили червоноармійці. Підставою для затримання й подальшого слідства послужило те, що чоловік був війтом.
Польська журналістка Катажина Корчак, предки якої зі сторони батька походять із Волинь, видала чергову книжку. У ній авторка знайомить читача з життям чотирьох поколінь родини Носсеків, чиї долі переплелися з історією Польщі та України.
16 березня помер Ернест Брилль, видатний поет, прозаїк, перекладач з ірландської, чеської та ідиш, кінокритик, журналіст, керівник Телевізійного театру. Він писав також ораторії, драми, спектаклі та мюзикли. Його пісні звучали з уст багатьох польських співаків. Творчість Брилля занурювалася в глибини польської та середземноморської душі, до центру культури, джерела якої сягають Біблії, Греції та Риму.
Протягом 16–25 квітня волонтери на чолі з Олексієм Златогорським із Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки впорядкували п’ять католицьких цвинтарів на Волині. Серед них – забуте кладовище у Трохимброді, яке відшукали в лісових нетрях.
«Мої предки, як і, мабуть, переважна більшість тодішніх польських родин, мали тяжку долю», – розпочинає свою родинну історію Олександр Радіца зі Здолбунова. «Волинському монітору» він розповідає про Голодомор на Хмельниччині, депортацію рідних углиб СРСР, Перше причастя матері з рук отця Серафима Кашуби та харцерство.
Я ходила в кіно. Погоджуюся, це не та новина, почувши яку світ затримає подих, а хтось вразливіший покриється рум’янцем. Справа досить буденна, а перегляд фільму, який сприймається як розвага, також, найімовірніше, ні в кого здивування не викличе.
У Палаці культури міста Луцька відбувся вечір у рамках благодійного проєкту «В єдності наша сила!» На сцені виступили творчі колективи кількох волинських національно-культурних товариств.