ABC польської культури: Ернест Брилль – подорож углиб наших душ, сердець і думок
Статті

16 березня помер Ернест Брилль, видатний поет, прозаїк, перекладач з ірландської, чеської та ідиш, кінокритик, журналіст, керівник Телевізійного театру. Він писав також ораторії, драми, спектаклі та мюзикли. Його пісні звучали з уст багатьох польських співаків. Творчість Брилля занурювалася в глибини польської та середземноморської душі, до центру культури, джерела якої сягають Біблії, Греції та Риму.

Із юнацьких років я пам’ятаю пісню 1975 р. «Повернуться хлопці з війни», слова якої написав Ернест Брилль. Композицію виконали Мариля Родович і Даніель Ольбрихський. Твір був частиною ораторії «Заграйте нам, усі дзвони». Ми співали її з учителем музики. А двома поезіями, які залишилися в моїй пам’яті назавжди, стали «Все продовжують хвалити Ікарів» та «Урок польської – Словацький».

У першому вірші «Все продовжують хвалити Ікарів» Брилль звертає увагу на те, що Ікар зазнав поразки й загинув, надто захопившись високим польотом, а Дедал не тільки зробив багато винаходів, але й повернувся на Батьківщину, тобто досягнув запланованої мети. Цей вірш – похвала дії, розсудливості, раціональності. Він протистає польським романтичним зривам, які приносили смерть, мучеництво, і говорить, що, може, краще вхопити своє, тобто скористатися шансом, який дає життя.

У вірші «Урок польської – Словацький» автор, звертаючись до твору поета-романтика і його героя Кордіана, який втрачає свідомість під спальнею царя і не вбиває його, знову сповідує похвалу вчинкам, які мають привести до конкретного результату, стає на бік раціоналізму, поміркованості й позитивізму.

Є ще один вірш Брилля, в якому поет звертається до польської трагічної історії та висловлює сумнів, чи інші народи зможуть колись зрозуміти долю поляків. Це вірш «Туризм». Митець стверджує, що тільки поляки мають перетравити власну історію, бо ніхто інший не зможе заглибитися в польську трагічну минувшину.

Ернест Брилль творив також словесно-музичні видовища, в яких використовував мотиви польської народної та регіональної традиції. Серед них дуже популярними були пастораль «По горах, по хмарах» та ораторія «Мальоване на склі», які використовували гуцульсько-розбійницькі мову й форму.

Хоч поет називав себе недовірком, однак у своїх віршах часто говорив про Бога. Задумувався, чому таким немодним став розарій (католицька молитва, – перекл.), нарікав на те, що наші молитви ніякі, а гріхи великі. Але у віршах, створених наприкінці життя, вбачається уповання на безмежну Божу любов і віра в те, що перехід через темну долину смерті не буде страшним. І ще – велика надія на вічне життя, адже вона виростає з віри в те, що Христос народився і воскрес, а людина про це надалі пам’ятає і переживає це на самоті.

Зацікавлення Ернеста Брилля концентрувалися навколо долі Польщі, вписаної в історію Європи. Він писав про достоїнства й вади поляків. Поет рішуче протестував проти романтичної традиції та надавав перевагу практичному підходу до життя, історії й людини. Його поезія часто була гіркою, болісною та безжальною до думок про нас, поляків. У важкі роки воєнного стану і в період після нього митець писав про тяжке, заповнене чергами, часто безнадійне життя людини в комуністичній системі. Він тоді видав два томики віршів у непідцензурному самвидаві. Написав теж спектакль «Горниця» на основі подій із Євангелія. Його грали в костелах.

Ернест Брилль народився в 1935 р. Пережив Другу світову війну, повоєнні часи й період комунізму. Дочекався вільної Польщі. Належав до Союзу польської молоді та Польської об’єднаної робітничої партії, з якої вийшов після оголошення воєнного стану. У 1974–1978 рр. був директором Інституту польської культури в Лондоні. Викладав на кінематографічному факультеті Сілезького університету та в американських вишах. У 1991–1994 р. був послом в Ірландії.

Найважливіший меседж його творчості – це думки про стан людини, вписаної в польську традицію, мову, та про людину, яка черпає свої знання, мудрість і мораль із трьох джерел, як-от Біблія, Греція та Рим.

Книги Ернеста Брилля

Звертаймося до поезії Ернеста Брилля, бо вона продовжує залишатися насиченою актуальними дилемами і клопотами. У ній є сила й міць, щоб розворушити наші серця та думки. Вона потужно промовляє до поляків та інших європейців.

У вірші «Будьмо близькими одне до одного, бо нас розділяють» поет писав:

«Будьмо вірні одне одному, коли пнуться вгору стіни,
Бо в нас є стільки себе, скільки тепла, того,
Яке ми візьмемо від когось іншого,
А той інший візьме від нас і затаїть у собі.
Будьмо близькими одне до одного, бо нас розділяють».

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Ернест Брилль на одному з останніх інтерв’ю. Кадр з відеоролика на каналі NICOLAUS COPERNICUS OBSERVATORY.

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025