16 березня помер Ернест Брилль, видатний поет, прозаїк, перекладач з ірландської, чеської та ідиш, кінокритик, журналіст, керівник Телевізійного театру. Він писав також ораторії, драми, спектаклі та мюзикли. Його пісні звучали з уст багатьох польських співаків. Творчість Брилля занурювалася в глибини польської та середземноморської душі, до центру культури, джерела якої сягають Біблії, Греції та Риму.

Із юнацьких років я пам’ятаю пісню 1975 р. «Повернуться хлопці з війни», слова якої написав Ернест Брилль. Композицію виконали Мариля Родович і Даніель Ольбрихський. Твір був частиною ораторії «Заграйте нам, усі дзвони». Ми співали її з учителем музики. А двома поезіями, які залишилися в моїй пам’яті назавжди, стали «Все продовжують хвалити Ікарів» та «Урок польської – Словацький».

У першому вірші «Все продовжують хвалити Ікарів» Брилль звертає увагу на те, що Ікар зазнав поразки й загинув, надто захопившись високим польотом, а Дедал не тільки зробив багато винаходів, але й повернувся на Батьківщину, тобто досягнув запланованої мети. Цей вірш – похвала дії, розсудливості, раціональності. Він протистає польським романтичним зривам, які приносили смерть, мучеництво, і говорить, що, може, краще вхопити своє, тобто скористатися шансом, який дає життя.

У вірші «Урок польської – Словацький» автор, звертаючись до твору поета-романтика і його героя Кордіана, який втрачає свідомість під спальнею царя і не вбиває його, знову сповідує похвалу вчинкам, які мають привести до конкретного результату, стає на бік раціоналізму, поміркованості й позитивізму.

Є ще один вірш Брилля, в якому поет звертається до польської трагічної історії та висловлює сумнів, чи інші народи зможуть колись зрозуміти долю поляків. Це вірш «Туризм». Митець стверджує, що тільки поляки мають перетравити власну історію, бо ніхто інший не зможе заглибитися в польську трагічну минувшину.

Ернест Брилль творив також словесно-музичні видовища, в яких використовував мотиви польської народної та регіональної традиції. Серед них дуже популярними були пастораль «По горах, по хмарах» та ораторія «Мальоване на склі», які використовували гуцульсько-розбійницькі мову й форму.

Хоч поет називав себе недовірком, однак у своїх віршах часто говорив про Бога. Задумувався, чому таким немодним став розарій (католицька молитва, – перекл.), нарікав на те, що наші молитви ніякі, а гріхи великі. Але у віршах, створених наприкінці життя, вбачається уповання на безмежну Божу любов і віра в те, що перехід через темну долину смерті не буде страшним. І ще – велика надія на вічне життя, адже вона виростає з віри в те, що Христос народився і воскрес, а людина про це надалі пам’ятає і переживає це на самоті.

Зацікавлення Ернеста Брилля концентрувалися навколо долі Польщі, вписаної в історію Європи. Він писав про достоїнства й вади поляків. Поет рішуче протестував проти романтичної традиції та надавав перевагу практичному підходу до життя, історії й людини. Його поезія часто була гіркою, болісною та безжальною до думок про нас, поляків. У важкі роки воєнного стану і в період після нього митець писав про тяжке, заповнене чергами, часто безнадійне життя людини в комуністичній системі. Він тоді видав два томики віршів у непідцензурному самвидаві. Написав теж спектакль «Горниця» на основі подій із Євангелія. Його грали в костелах.

Ернест Брилль народився в 1935 р. Пережив Другу світову війну, повоєнні часи й період комунізму. Дочекався вільної Польщі. Належав до Союзу польської молоді та Польської об’єднаної робітничої партії, з якої вийшов після оголошення воєнного стану. У 1974–1978 рр. був директором Інституту польської культури в Лондоні. Викладав на кінематографічному факультеті Сілезького університету та в американських вишах. У 1991–1994 р. був послом в Ірландії.

Найважливіший меседж його творчості – це думки про стан людини, вписаної в польську традицію, мову, та про людину, яка черпає свої знання, мудрість і мораль із трьох джерел, як-от Біблія, Греція та Рим.

Книги Ернеста Брилля

Звертаймося до поезії Ернеста Брилля, бо вона продовжує залишатися насиченою актуальними дилемами і клопотами. У ній є сила й міць, щоб розворушити наші серця та думки. Вона потужно промовляє до поляків та інших європейців.

У вірші «Будьмо близькими одне до одного, бо нас розділяють» поет писав:

«Будьмо вірні одне одному, коли пнуться вгору стіни,
Бо в нас є стільки себе, скільки тепла, того,
Яке ми візьмемо від когось іншого,
А той інший візьме від нас і затаїть у собі.
Будьмо близькими одне до одного, бо нас розділяють».

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Ернест Брилль на одному з останніх інтерв’ю. Кадр з відеоролика на каналі NICOLAUS COPERNICUS OBSERVATORY.