23 серпня 1939 р., дата підписання пакту Молотова-Ріббентропа, закарбувалася в пам’яті багатьох мільйонів людей у Польщі, Фінляндії, Румунії та країнах Балтії, а також у пам’яті тих, чиї корені сягають цих регіонів. Проте її значення досі продовжують дивним чином обходити мовчанкою у стандартному воєнному наративі Заходу, пише британський історик Роджер Мургауз.

89-річна Анна Клебанович походить із польської родини з півночі сучасної Білорусі. Ми зустрілися з нею в Луцьку, в Товаристві польської культури на Волині імені Еви Фелінської, до якого вона належить уже близько 30 років.

Такий собі лавров, відомий у певних колах як міністр закордонних справ росії, кинув фоха. Нещодавно, не попрощавшись, він поїхав із саміту G20. Він не пішов по-англійськи. Це, однозначно, був вихід із притупом.

В історичній пам’яті поляків Волині назавжди закарбувалася трагічна дата 11 липня 1943 р. Натомість для поляків, які за умовами Ризького мирного договору залишилися проживати на території підсовєтської України, зокрема для моєї родини, такою чорною датою стало 11 серпня 1937 р. – день підписання наказу № 00485.

Багатьох літературних постатей ми асоціюємо з акторами, які втілилися в ролі героїв видатних творів, перенесених на великі чи малі екрани. Один із таких – Ігнацій Гоголевський, який зіграв Антека Борину в серіалі за романом Владислава Реймонта «Селяни», знятому в 1971–1973 рр., та в кіноверсії, створеній Яном Рибковський у 1973 р.

Черговий нарис у циклі про польських поліціянтів, репресованих радянською владою в 1939–1941 рр., присвячено Болеславу Хилю з Клевані. У листопаді 1939 р. Військовий трибунал 5-ї армії Українського фронту засудив його до розстрілу за те, що він був поліціянтом і в часи Другої Речі Посполитої «займався арештами комуністів».

Серед історичних волинських храмів до сьогодні зберігся один, який сміливо можна назвати унікальним. Церкву Святого Георгія у Пляшевій під Берестечком як головну святиню монастиря на Козацьких Могилах, заснованого в 1912 р. на полі битви під Берестечком, побудували в 1910‒1914 рр. за сміливим проєктом Володимира Максимова.

17 липня 1944 р. у битві під Анконою в Італії загинув уродженець Рівного Антон Мацєєвський. Перед вступом до лав Армії Андерса він був в’язнем радянських таборів, до яких потрапив за приналежність до польського підпілля.

Щодня від першої ранкової кави до останнього позіхання перед сном наше життя крутиться тільки й виключно навколо важливих фундаментальних справ. Ми надаємо велике значення речам, словам і діям, без яких не уявляємо свого повсякденного існування.

Наполегливість, працьовитість, талант і дрібка везіння – саме ці фактори сприяли її популярності, появі великої кількості фанів і нагородженню двома «Фридериками» у 2022 р. за фонографічний дебют року та за альбом року у стилі інді-поп за диск «Тихі дні».