ABC польської культури: Б як Бексінський Здзіслав
Статті

Демонічна легенда супроводжувала Бексінського за життя, а після його смерті чорні барви набули ще інтенсивнішого відтінку.

Про сучасне мистецтво можна розмовляти довго, аж до знемоги. Потрібно тільки поставити запитання, чи потрібен нам зморений співрозмовник? Що нам із знудженої людини, котрій ми пхаємо під носа безсмертний шедевр, який нас вводить, щонайменше, в екстаз, а її доводить до шаленства? Тому потрібно обрати метод маленьких кроків, щоби, зробивши занадто великий, не спіткнутися об раму картини й не відчути від усього цього втому.

Мистецтва, так само, як розмаїття у їжі або коханні, потрібно навчитися. Якщо впродовж усього життя їсти тільки відбивну, запечену картоплю із салатом та помідорову зупу або бульйон, то живіт та й увесь організм може збунтуватися, коли без усякої підготовки й необхідних попередніх пояснень (позаяк прелюдію недаремно хвалять) ми почастуємо його дивними та екзотичними стравам, такими, як смажені хробаки і хрущі, чи, може, не так драматично – гусениці, від одної думки про які нас може вивернути. Отож, якщо людину виховували тільки й виключно на монументальному мистецтві соцреалізму чи неокласицизму або ж на радісному, досить очевидному, гарному й легкому для розуміння, хоча й не позбавленому величезної дози символізму, реалізмі, то як можна зацікавити такого, щиро перепрошую, досить консервативного і штивного у своїх емоційних проявах реципієнта і (увага!) прихилити його серце до сучасного мистецтва?

Для багатьох те, що не є гарненьке, що не може радісно оздобити стіни в передпокої або безпроблемно висіти обіч телевізора, є тільки мазнею, хворим витвором ще більш хворої уяви іще більш хворої людини, яку деякі такі самі хворі називають митцем. Адже, прошу вибачення, будь-який дурень може намалювати кілька кольорових ліній і плямок або посадити собаку та півня на коня і назвати це витвором мистецтва. Жах! А чи картина може лякати, чи це взагалі допустимо – боятися відображеного на полотні? Чи художник, створюючи свій шедевр, не зобов’язаний забезпечувати реципієнта чудовими, тонкими й естетичними враженнями?!

Здзіслав Бексінський загинув за трагічних обставин: його вбили у власному помешканні. 21 лютого 2005 р. він помер, отримавши сімнадцять ножових ударів, нанесених сином знайомої. Бексінський усе своє життя мав нав’язливий страх перед незнайомцями. Вбивця ж належав до кола довірених людей. Його батько ремонтував і наглядав за житлом митця. Вбивця виніс із місця злочину два фотоапарати і CD-диски вартістю менше тисячі злотих. Стільки коштувала смерть Людини.

Захоплення жахом, жорстокістю, навіть якимсь вампірським баченням, що проявлялося у творах художника, призвело до того, що він напевно передбачив і провістив власну смерть. Перші виставки Бексінського викликали фурор, а самого автора називали скандалістом. Імлисті пейзажі, скелети, що постають із могил, трухляві труни, безголові потвори, хрести, обплетені клаптями людського тіла, створюють атмосферу мороку й небезпеки. Демонічна легенда супроводжувала Бексінського за життя, а після його смерті чорні барви набули ще інтенсивнішого відтінку.

Життя Здзіслава Бексінського, його відносини з найближчими – дружиною і сином Томашем (відомим музичним журналістом, який за п’ять років до смерті батька напередодні Різдва скоїв самогубство), його творчість та реалії часів, коли випало працювати митцю, стали канвою приголомшливого фільму Яна Матушевського «Остання сім’я» з чудовим Анджеєм Северином у головній ролі.

Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,

учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025