ABC польської культури: Світ Густава Герлінга-Грудзінського
Статті

Двадцяте століття обтяжене найбільшими злочинами людства. Людина для людини була вовком. Дві війни, дві тоталітарні системи, знищення єврейського народу, холодна війна, застосування ядерної зброї, німецькі табори смерті і радянський ГУЛАГ, Голодомор в Україні, чистки і репресії проти незгідних із комуністичним режимом.

Густав Герлінг-Грудзінський став відомим як письменник, коли зібрав свої спогади з «нелюдської землі» й написав книгу про одну з тоталітарних систем минулого століття, яка хотіла знищити людину. У 1940–1942 рр. він перебував у в’язниці у Вітебську, а згодом у таборі в Єрцево, далі через Вологду дістався до Лугового в Казахстані й там вступив до Армії Андерса.

Книгу «Інший світ» видали в 1951 р. в Лондоні. Вона належала до так званої еміграційної польської літератури, тобто до книжок, які не могли з’явитися друком у Польщі через комуністичну цензуру. Її повинен прочитати кожен, хто замислюється над тим, що значить бути людиною, де проходить межа людяності, границі моралі, співчуття, совісті, чесності й гідності. Книга змушує читача задуматися про те, як би ми повели себе в дійсності радянських таборів: коли ти працюєш понад людські сили, голодуєш і тебе нищать на кожному кроці, щоби перетворити в табірну людину, яка не пам’ятає, що може існувати нормальний світ, де панують гуманістичні принципи й етичні норми.

«Серед багатьох книг на тему переживань жертв радянських тюрем і таборів, які я прочитав, «Інший світ» Густава Герлінга справив на мене найбільше враження, і написаний він найкраще. Йому притаманна надзвичайно рідкісна сила простого й живого опису, і абсолютно неможливо поставити під сумнів його правдивість у будь-якій частині книги», – написав Бертран Рассел.

Густав Герлінг-Грудзінський відомий теж своїми цікавими оповіданнями. Варто прочитати збірку «Вежа й інші оповідання», видану в 1988 р., з якою Грудзінський дебютував як письменник у Польщі. У своїх оповіданнях він змушує читача задуматися про стан людини, чим є добро і зло, яке моє місце і моє призначення в цьому світі як індивідуума, котрий бореться за те, щоби існувати й вижити за будь-яку ціну. Змушує задуматися також про темні і світлі сторони людських учинків, про те, чому ми погоджуємося із життям навколо нас, про примирення зі смертю і втратою найважливішого. Автор звертається до нашого метафізичного і трансцендентального досвіду.

gg 01

Густав Герлінг-Грудзінський. Знімок зроблено у в’язниці в Гродно у 1940 р. Джерело: Wikipedia.

Варто теж ознайомитися з його «Щоденником, написаним уночі», який він творив із 1971 р. до самої смерті. Він розповідає в нім про своє навчання, малярство, літературні зустрічі, подорожі, вміщує фрагменти біографії. У «Щоденнику» повертається також до «Іншого світу», який залишив відчутний відбиток на його житті.

Більшу частину життя Грудзінський на власній шкірі відчував руйнівну силу комунізму, тому вважав, що кожен письменник зобов’язаний із ним боротися. «Що сьогодні, після визволення Європи з кошмару гітлерівського рабства, існує більш людське й варте найвищих письменницьких зусиль, як не звільнення її від мани комуністичного рабства? Допоки хоч один вільний і правдивий письменник може втримати перо в руці, він повинен безжально бити ним у злочин катинської могили, каземати Луб’янки і каторги таборів, пам’ятаючи, що в кожну долю секунди, в яку на білому листку паперу він пише всього одне слово, сотні знеможених до краю людських тіней підтвердять своїм життям його правдивість на білих рівнинах Сибіру та Колими. Там письменник знайде дійсно гідну цього імені простішу і більш людяну мету для своєї творчості в наші часи презирства», – сказав Густав Герлінг-Грудзінський під час отримання нагороди Спілки ветеранів.

gg 02

Обеліск на честь Густава Герлінга-Грудзінського, вставновлений у вересні 2009 р. у селищі Єрцево, де містився табір, у якому відбував покарання письменник. Джерело: Wikipedia.

Густава Герлінга-Грудзінського можна назвати реалістом, метафізиком, моралістом, воїном, що бореться з комунізмом, письменником, який шукає світлу сторону в закапелках людської душі, автором, сповненим надії, що добро в людині все ж таки буде перемагати, а світ триматиметься на добрих людях.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ КЕСЛЬОВСЬКИЙ – МАЙСТЕР ФІЛЬМУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КШИШТОФ МИШКОВСЬКИЙ – БАРД ЗІ ЗЛОЦЄНЦЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ КВІНТЕСЕНЦІЄЮ ПОЛЬСЬКОЇ РОЗВАЖАЛЬНОЇ МУЗИКИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: «MIŚ» І «PSY», АБО «ОЦЕЙ У ДЗЕРКАЛІ – ЦЕ, НА ЖАЛЬ, Я»

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КУЛЬТОВА ТРИЛОГІЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РЕЙС У НІКУДИ В ДУРМАНІ СОЦІАЛІСТИЧНОГО АБСУРДУ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: БУДЕШ ГОГОЛЬ-МОГОЛЬ?

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРЕК ЕДЕЛЬМАН – НАЙШЛЯХЕТНІШИЙ ІЗ НАЙШЛЯХЕТНІШИХ

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025