Польські протези для України
Інтерв'ю

Наш редакційний товариш із Великопольського воєводства Польщі, який втратив ногу в результаті аварії на мотоциклі, поділився власним досвідом протезування. Він висловив сподівання, що це стане в нагоді людям з України, які отримали воєнні травми, і познайомив нашу редакцію з познанською компанією Enforce Medical Technologies. Представляємо нашим читачам розмову з її керівником Адамом Грамалою.

– Коли ви вперше стикнулися з проблемою протезування кінцівок?
– Шість років тому як студент Познанського політехнічного університету я вирішив, що хочу долучитися до проєкту, який дозволить стати на ноги тим, хто таку можливість утратив. Перебуваючи у відпустці, я дізнався, що мій друг потрапив в аварію, в результаті якої втратив ногу. Умить його життя змінилося, натомість я далі міг жити так само. Коли я вперше побачив протез, який він купив завдяки доступному дофінансуванню, то зрозумів, що з ним мій друг не зможе повернутися до нормального функціонування. Пьотрек отримав дерев’яну ногу з непідібраною приймальною гільзою, через що не міг самостійно пересуватися і був практично ув’язнений на четвертому поверсі свого будинку.

У мене завжди були конструкторські здібності і я багатосторонньо дивився на життя, тому рішення почати роботу було миттєвим. Мій напрям навчання давав мені багато професійних можливостей. Але я прийняв рішення, що в Польщі необхідно розробити та впровадити сучасні протези, які поєднають найвищу якість із фінансовою доступністю для пацієнта. Тому разом зі знайомими з фірми, де я тоді працював, ми вирішили створити компанію, яка дозволить людям після ампутації відновити свою працездатність.

– Як виглядав початок діяльності?
– За останні шість років у рамках п’яти проєктів ми отримали співфінансування ЄС на впровадження наших протезів на ринок. Я сформував міждисциплінарну команду, що складається з інженерів багатьох спеціальностей: конструкторів, механіків, електроніків, спеціалістів з автоматики, програмістів, лікарів та фізіотерапевтів.

Одночасно завдяки допомозі Радіо «Познань» ми налагодили контакт із пацієнтами з ампутованими кінцівками, які протягом багатьох років випробовували наші рішення та допомагали в їх розробці. Розмовляючи з ними по багато годин, ми аналізували труднощі, пов’язані з пересуванням, реабілітацією чи процесом придбання протеза, що допомогло нам зрозуміти суть проблеми.

Причинами такого низького рівня активізації людей після ампутації ноги є відсутність комплексної реабілітації перед протезуванням, занадто високі ціни на протези західного виробництва (композитний протез коштує близько 30–50 тис. злотих, а електронний – понад 150 тис. злотих), а також відсутність повторного навчання ходити після встановлення протеза. В результаті багато пацієнтів не користуються протезом, тому що не вміють із ним ходити, або отримують дерев’яну стопу, функціональність якої дуже далека від природної.

Однією з таких пацієнток є Вероніка – 19-річна дівчина, яка до зустрічі з нами носила дерев’яний протез і не могла без болю пройти понад 500 кроків на день. Після отримання нашого протеза і реабілітації Вероніка почала працювати, хоче вступити до університету й нарешті може жити без болю. Ми хочемо, щоби таких пацієнтів було більше.

– Як можна визначити переваги протезів?
– Завдяки дослідженням і понад 40 тис. годин, проведених у лабораторіях, ми розробили в Познані технологію, яка вже зараз дозволяє нашим пацієнтам ходити понад 15 тис. кроків на день по гірській місцевості або спускатися на сноуборді чорними трасами. Це можливо завдяки динамічній стопі з карбонового волокна, яка покращує біомеханіку ходи за допомогою технології підвищення гнучкості передньої частини стопи. Як наслідок, пацієнту не доводиться витрачати настільки багато енергії на кожен крок, а також у нього значно менше навантажуються під час ходіння коліно та стегно.

– Як виглядає процес виготовлення протезу?
– Під час наших розмов із пацієнтами після ампутації ми десятки разів чули, наскільки незручними для них є гіпсові відбитки кукси та наскільки важливо правильно підігнати приймальну гільзу. Тому ми вирішили розробити технологію, яка безконтактно за допомогою 3D-сканера виміряє куксу пацієнта. Завдяки цьому наші гільзи завжди індивідуальні, ультралегкі (приблизно вдвічі легші за стандартні) та при цьому витримують тиск у понад 5 тонн. Протез можна порівняти з автомобілем, у якому ми маємо підвіску і систему кермування. Обидва елементи однаково важливі для нормального функціонування. Підвіскою ми можемо назвати протез стопи, а системою кермування – приймальну гільзу, яка дозволяє пацієнту добре відчувати протез. Правильна взаємодія між ними є запорукою безпечної та тривалої роботи.

Ми знаємо, що можна використовувати сучасне обладнання для аналізу ходи, яке поки що було доступне лише в університетських лабораторіях або таких компаніях, як NASA чи Boeing. У Познані хода кожного нашого пацієнта аналізується на спеціально підготовленій доріжці, завдяки якій ми можемо виявити відхилення ще до появи симптомів болю та запобігти йому шляхом цілеспрямованої реабілітації з фізіотерапевтом.

– Протезування людей, які отримали травми під час російсько-української війни, зараз є дуже актуальною проблемою.
– Після початку воєнних дій в Україні ми відразу долучилися до допомоги в широкому розумінні слова. Зараз в ортопедичній лікарні в Познані перебуває Євгеній – боєць, який втратив ногу в перший день повномасштабної війни в результаті обстрілу Харкова російськими військами. Ми створюємо для нього не тільки індивідуально підібраний протез, а й проводимо реабілітацію, щоби він міг ефективно і безболісно ним користуватися.

Ми маємо можливість зробити протези для більшої кількості людей, які потребують допомоги, щоби вони могли пройти реабілітацію в Польщі – найближчій до їхньої Батьківщини країні, де їм завжди раді. Ми хотіли би прийняти ще двох пацієнтів після ампутації нижче коліна, яким ми могли би підібрати протез і провести реабілітацію, паралельно навчаючи український медичний персонал нашим процедурам. Ми маємо для них спеціально підготовлене місце, де вони зможуть психологічно відновитися.

– Але кордон, відстань...
– Ми хочемо створити в Україні при госпіталях, які лікують поранених, польські пункти протезування з сучасними лабораторіями ходи, які на основі 100 % польської продукції зможуть допомагати постраждалим у війні, поєднуючи найвищу якість підтримки з доступною ціною. Завдяки цьому пацієнтам не доведеться виїжджати, адже вони зможуть проходити реабілітацію вдома, на основі новітніх технологій та інноваційних підходів.

Розмовляв Валентин Ваколюк

Схожі публікації
Партнери з польського Мілича передали Кременецькій громаді пожежне авто
Події
Добровільна пожежна команда з Білокриниці на Тернопільщині отримала пожежний автомобіль від Мілича – польського міста-побратима Кременця. Про це йдеться в дописі на Facebook-сторінці гміни Мілич у Мілицькому повіті Нижньосілезького воєводства.
22 березня 2024
Живопис, графіка, протест. У Луцьку відкрили виставку «Blackout UA»
Події
8 березня в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України в Луцьку відбулося відкриття міжнародної виставки живопису та графіки «Blackout UA».
09 березня 2024
Луцьк – друге місто на мапі міжнародного мистецького проєкту «Blackout»
Події
Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку запрошує на міжнародну виставку живопису та графіки «Blackout UA».
06 березня 2024
Дві громади на Рівненщині отримають фінансування в рамках програми «Добре врядування»
Події
Завершився відбір проєктів до грантової програми «Конкурс мікрогрантів 2024/UA-DZ – Добре врядування – Проєкти 2023». Про це повідомив Фонд міжнародної солідарності.
04 березня 2024
Триває студентський конкурс на найкращу концепцію благоустрою замку в Дубні
Події
Триває прийом робіт на польсько-український студентський конкурс «Концепція благоустрою території замку князів Острозьких-Любомирських у Дубні». Про це повідомляє Рівненська обласна військова адміністрація.
23 лютого 2024
«Хочемо разом їх спростовувати». Журналісти з Луцька і Любліна вчилися розпізнавати фейки
Події
Протягом двох днів журналісти з Любліна і Луцька обговорювали фейкові новини та маніпуляції в медіа. Власним досвідом боротьби з дезінформацією поділилися працівники видання «Jawny Lublin».
17 лютого 2024
Мальборк передав Володимиру автомобілі з Німеччини. Вони призначені для війська
Події
На початку лютого делегація з Володимира на чолі з Ігорем Пальонкою здійснила робочу поїздку до міста-партнера Мальборка. Тут вона отримала автомобілі для потреб військових від Монгайма-на-Рейні, німецького міста-побратима Мальборка. Про це повідомляє Володимирська міська рада.
09 лютого 2024
Пам’ятки не чекають
Статті
«Якщо ми не займемося цим зараз, то через кілька років може виявитися, що не буде про що дбати», – кажуть у Фонді партнерства для Центрально-Східної Європи, який реалізує кілька проєктів, пов’язаних із реставрацією пам’яток у Волинській, Рівненській, Тернопільській та Львівській областях.
06 лютого 2024
У Ковелі відкрили клас безпеки
Події
У Ковельському районному управлінні Головного управління ДСНС України у Волинській області за підтримки польського Міністерства закордонних справ відкрили унікальний клас безпеки.
02 лютого 2024