ABC польської культури: Скандалісти в мистецтві
Статті

Митці завжди шукали нових засобів художнього вираження, цікавіших форм та сфер, у яких могли би торувати шляхи, приводячи своїх глядачів у невідоме або викликаючи в них неоднозначні емоції. Такі маніпуляції відомі світові вже багато років.

Насправді скандальним художникам ніколи не було легко. Вони накликали на себе різкі нападки за свої роботи, а гейт лився потоками. Але спокуса й потреба відкрити щось нове, що викликало б полярні емоції, була надто принадливою. Смаки та звички, вироблені поколіннями й водночас обмежені умовностями та панівними в певний час звичаями, не так легко піддаються змінам.

Озираючись назад, ми бачимо, який скандал викликав славнозвісний пісуар Марселя Дюшана, який він обізвав скульптурою й назвав «Фонтаном». Це був 1917-й! Не менше обурення спричинила чудова робота Едуарда Мане «Сніданок на траві» 1863 р. Його звинуватили в непристойності; особливо негативні емоції викликала оголена жінка, зокрема її викличний погляд, спрямований безпосередньо на глядача. А «Олімпію», роботу того ж художника, одна жінка намагалася проштрикнути парасолькою.

Едуард Мане, «Олімпія», 1863 р. Public domain

Фото оригіналу роботи Дюшана «Фонтан», 1917 р. Public domain

У 1997 р. на виставці Королівської академії в Лондоні представили заморожену кров Марка Куїнна і величезний портрет Міри Гіндлі, вбивці дітей, засудженої до довічного ув’язнення. До того ж усе зображення садистки складалося з невеликих плям у формі дитячої долоньки. Шок?

Денніс Оппенгайм. Скульптура «Пристрій для викорінення зла» в Пальма-де-Майорка, 1997 р. Автор: Granada, CC BY-SA 4.0

Марек Сулек виставив у Музеї сучасного мистецтва в Гаазі інсталяцію з 500 кг блакитної картоплі, Крісто загорнув у білий папір будівлю Рейхстагу, а Денніс Оппенгайм представив лабіринт, сконструйований із тисячі двохсот тюків сіна.

Польські митці теж не відстають від міжнародних скандалістів. На кам’яній підлозі галереї, якою керував Інститут мистецтва та пластичної культури Педагогічного університету в Зєльоній Гурі (нині Зєльоногурський університет), громадилися криваві шматки свинячих легень, печінки, тельбухів. Увійшла оголена дівчина й почала викачуватися в цій кривавій масі. Після кільканадцяти хвилин такого «спектаклю» вона встала й вийшла. Це перформанс випускниці Академії образотворчих мистецтв Олександри Куб’як.

Катажина Козира та її «Піраміда тварин», безсумнівно, належать до канону сучасного польського мистецтва. Мисткині довелося зіткнутися з масовою негативною реакцією шокованих і обурених людей, особливо коли вона привселюдно оголосила, що сама відбирала тварин для інсталяції та спостерігала за тим, як їх убивали.

Катажина Козира, «Піраміда тварин», CC BY-SA 3.0

Подібна реакція глядачів пов’язана з показом Козири в познанській галереї, де на моніторах демонстрували любовний акт старших людей. Людське тіло, потрактоване як інструмент та матеріал для творів мистецтва, також з’являється на фотографіях, зроблених Козирою під час лікування лейкемії, від якої вона страждала. Один зі знімків є безпосереднім посиланням на згадану «Олімпію» Мане. Однак оголена жінка лежить не на красивому шезлонзі й не в оточенні квітів. Вона покоїться на прозаїчному лікарняному ліжку з крапельницею, а до її облисілої після хіміотерапії голови приклеєно квітку.

Людське тіло, старе, cкалічене, що помирає, навіть тіло близької людини дуже часто стає об’єктом зацікавленості митців-скандалістів. Артур Жмієвський на запитання, чому він так охоче показує наготу калік, відповідає, що зображення ідеального світу, позбавленого страждань, – це фальшива й неповна картина. Її повинні доповнити в’язні, замкнені у своїх понівечених тілесних оболонках, приречені на поразку існування.

Здатність прийняти і зрозуміти сучасні твори чи принаймні певні сфери цієї сучасності вимагає, напевно, чималих зусиль, знань, а також доброї волі глядача. Проте в усьому процесі формування відносин митців-скандалістів із реципієнтами важливо, щоб у безумстві пошуків нових шляхів та засобів комунікації автори не збилися зі шляху до Мистецтва з великої літери «М».

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025