ABC польської культури: На краківському Казімежі
Статті

Протягом багатьох років наприкінці червня – початку липня на краківському Казімежі відбувається Фестиваль єврейської культури. Цьогоріч уже 32-й раз проводять цю найбільшу у світі (крім, звісно Ізраїлю) презентацію сучасної культури, яку творять євреї.

Ідея виникла в 1988 р., коли Януш Макух і Кшиштоф Гєрат вирішили докласти максимум зусиль, щоб нагадати й наблизити суспільству історію польських євреїв та їхній вклад у розвиток Польщі. Головною метою було показати розмаїття та екзотичну красу єврейської культури з усього світу.

Як виявилося з перспективи років, це був надзвичайно вдалий захід, що оживляв пам’ять про євреїв, які проживали на території Республіки Польща і були або вбиті під час Голокосту, або змушені емігрувати в 50–60-ті роки минулого століття. Із невеликої камерної події фестиваль із роками переріс у серйозну імпрезу, претендуючи на звання однієї з найважливіших культурних подій не лише Кракова, але й усієї Польщі.

Нині до столиці Малопольщі прибувають кількадесят тисяч осіб з усіх куточків земної кулі, щоби взяти участь у концертах, музичних заходах, лекціях, майстер-класах та багатьох інших подіях фестивалю. Під час численних зустрічей можна зануритися у творчість єврейських митців, які, мудро і відважно спираючись на світ минулого, ілюструють, що паралельно можуть існувати і традиція, і авангард, історія і сучасність, консерватизм і анархія.

Фінальний концерт Фестивалю єврейської культури проходить на одній із найкрасивіших і найатмосферніших вулиць краківського Казімежа, тобто на Широкій, яка обрисами радше нагадує видовжену площу прямокутної форми. На ній ви побачите старовинні синагоги, палац і древні кам’яниці. В одній із них, під номером 14, народилася Гелена Рубінштейн, королева косметичної галузі й одна з найбагатших жінок свого часу.

Вулиця Широка

Стара синагога

Стилізовані магазинні вивіски та вітрини одним помахом переносять нас у світ цинамонових крамниць і музики зі старих вінілових платівок. Невеликий зелений сквер, розташований на розі вулиці, влаштовано, найімовірніше, на місці одного із найстаріших єврейських кладовищ, де ховали самогубців.

Із цим місцем пов’язана одна притча про рабина, але щоб її послухати, потрібно все ж приїхати до міста Крака. Після війни у скверику встановили пам’ятник у вигляді великого каменя, який вшановує пам’ять 65 тис. польських громадян єврейського походження із Кракова та околиць, яких убили гітлерівці під час Другої світової війни.

Обіч, на бронзовій лавочці, сидить, замислившись, Ян Карський, автор звіту про Голокост, якому надали звання Праведника народів світу. Гріхом було би побувати на фестивалі й не побачити при цьому древніх пам’яток на вулицях Мьодова і Юзефа, площах Вольніца і Нова або не відвідати хоча б на хвильку площу Героїв гетто, яку перед війною називали площею Згоди.

Лавочка Яна Карського

Це на ній міститься один із найбільш незвичних пам’ятників-інсталяцій, який вражає своєю простотою й водночас промовистістю. У 2005 р. у пустому просторі площі з’явилися 33 металевих стільців. Пьотр Левіцький та Казімеж Латак, автори проєкту, таким чином вшанували пам’ять жертв гетто, яких саме звідси вивозили до таборів смерті. У цьому місці ще багато днів валялися залишені людьми валізи, саквояжики, стільці, фотографії та інші уламки їхнього життя, які розносив вітер.

Наостанок краків’яни скерують потомлених екскурсіями гостей до надзвичайно атмосферних, захопливих, часом навіть метафізичних кав’ярень на філіжанку чудової кави, чарчинку пейсахувки чи іншу смакоту. «Alchemia», «Singer», «Mleczarnia» та «Dawno temu na Kazimierzu» чекають із відчиненими дверима.

На вуличках Казімежа

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Ковеля і Луцька організацією ORPEG

Фото: Пьотр Ковалік

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025