ABC польської культури: Шопенівський конкурс
Статті

Ймовірно, в момент, коли Homo sapiens нахилився по камінь і вперше взяв у руки палицю, з’явилося суперництво. За щось або когось. Хто далі, хто вище, хто більше і хто краще.

Потреба порівнювати себе з іншими в будь-якій життєвій сфері чи дисципліні, за умови, що вона задіяна розумно й не заходить на небезпечні ділянки, є рушійною силою для позитивних змін, самовдосконалення та, безсумнівно, сприяє розвитку соціальної групи чи навіть цілої країни.

Із зорі століть людина вдосконалювала та поглиблювала свої знання й навички не лише у сфері щораз сучасніших технологій, власної тілесності, а й у напрямку духовності. Починаючи з перших наскальних малюнків аж понині представники людського роду виражали художніми засобами різноманітні емоції, нерозривно пов’язані з нашим життям.

Тож якщо виникло мистецтво і з’явилися митці, то, природно, рано чи пізно мусили розпочатися змагання в цій галузі. Мабуть, найбільш знаковими змаганнями загальносвітового масштабу, які проводять у Польщі, є Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена. Хоч я тоді була малою дівчинкою, досі пам’ятаю, як країною прокотилася неймовірна суперечка, яка розпалила до червоного кольору емоції, щодо одного з учасників згаданого конкурсу.

Приміщення Національної філармонії у Варшаві. Автор: Adrian Grycuk, CC BY-SA 3.0

Іво Погореліча, хорватського піаніста, в 1980 р. не допустили до фінального концерту. На знак протесту одна з членкинь журі, аргентинська піаністка Марта Аргеріх відмовилася від участі, адже вважала хорвата фортепіанним генієм і не змогла, як і безліч меломанів, погодитися з вердиктом своїх колег. Погореліч давав сольні концерти у всьому світі в найбільш відомих концертних залах у супроводі найкращих оркестрів. Окрім того, музикант у 1988 р. отримав від ЮНЕСКО звання посла доброї волі за благодійну діяльність на користь постраждалих під час війни жителів Сараєва.

Перший Міжнародний конкурс піаністів імені Фридерика Шопена у Варшаві відбувся в 1927 р. з ініціативи професора Єжи Журавльова, польського піаніста й викладача. Фінансову підтримку ініціативі надав Генрик Ревкевич – бізнесмен і водночас поціновувач музики, член Варшавського музичного товариства. Подія відбулася під почесним патронатом президента Республіки Польща Ігнація Мосціцького. У змаганнях піаністів у Варшавській філармонії взяли участь 26 віртуозів із восьми країн.

Із року в рік конкурс притягував усе більшу кількість піаністів з усього світу. У 2020 р. організатори зареєстрували понад 500 заявок. Такий великий інтерес підтверджує абсолютну позачасовість музики геніального польського композитора. Мабуть, це щось більше, ніж просто музичний турнір найвищого рівня, про що свідчать емоційні реакції спостерігачів.

Він привертає увагу не лише любителів музики та міжнародної музичної спільноти, а й тих, хто на щодень має мало спільного з класичною музикою. У Польщі конкурс є своєрідним національним святом, а інформація про його перебіг займає перші шпальти. У світовому масштабі це, безсумнівно, одна з найважливіших музичних подій, яка відбувається кожні п’ять років.

Окрім популяризації музики Шопена, імпреза відіграє величезну роль у відкритті найбільших фортепіанних талантів, які надзвичайно різноманітно інтерпретують музику геніального композитора. Досі в конкурсі Фридерика Шопена перемогу отримало четверо поляків. У 1949 р. це зробила Галина Черни-Стефанська, яка походила з аристократичної родини Шварценбергів. 1955 р. приніс перемогу Адаму Гарасевичу, випускникові Краківської музичної академії. Пізніше Гарасевич п’ять разів входив до складу журі музичного турніру. Крістіану Цімерману, коли він отримав першу премію, було лише 18 років. Через рік він почав співпрацю з Берлінською філармонією. Він працював із такими знаменитостями, як Леонард Бернштейн і Герберт фон Караян. Із 13 грудня 1981 р., коли в ПНР запровадили воєнний стан, і до сьогодні він ні разу не виступав на території колишнього СРСР. Останнім таким же молодим, адже всього лиш 20-річним, переможцем у 2005 р. став поляк Рафал Блехач із міста Накло-над-Нотецією.

Рафал Блехач, 2005 р. Автор: Michał Kobyliński, CC BY-SA 2.5

Слухачі у всьому світі з нетерпінням чекають наступного конкурсу. Під час нього поважне журі, до складу якого входять видатні митці та педагоги, обере тих, хто формуватиме музичні тенденції наступного десятиліття. На першому місці тут – музика, її унікальна краса, цінність і те, що вона привносить у наше життя.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Інтер’єр концертної зали під час Шопенівського конкурсу, 2005 р. Автор: Jialiang Gao, CC BY-SA 3.0

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025