Польські фразеологізми: Політика
Статті

Скільки разів сідаю за фейлетон і розмірковую, кого чи що взяти на тапету, стільки разів приходить мені до голови думка придивитися дещо ближче до професії, яка міститься в категорії «політика». Однак щоразу мої найближчі відмовляють мене від цієї теми, кажучи, що це слизька справа і що краще залишатися у святому спокої.

Тож, хоч язик і пальці в мене свербіли, піддавшись наполяганням та вмовлянням, я довгі місяці відкидала проблематику, яка може так сильно розпалити не одну голову. Цього разу я вирішила не відступати й, хоч побіжно, без детального аналізу і демонстрації особистих уподобань у цій сфері, все ж придивитися до політиків.

Прочитавши відповідну дефініцію у «Вікіпедії», можна довідатися, що політик – це особа, котра діє в галузі, головною метою якої, повторюючи за Платоном, є реалізація ідеї добра. У свою чергу Аристотель зазначав, що політика – це мистецтво управління державою, визначальною ціллю якої є спільне благо, а будь-яка дія, підпорядкована й націлена на цю мету, виправдана.

Це говорить «Вікіпедія». А що на це – життя і людський досвід? Так собі думаю, що в багатьох випадках, то й кінь розсміявся би. О, як же часто у справах, пов’язаних із народними обранцями, з’являються такі слова, як кумівство, викривлення закону або брутальне ним нехтування, зухвалість, непрофесійність, некомпетентність. Тобто вирази, значення яких не належить до набору позитивних характеристик людини і політика особливо.

Ідея добра та спільне благо – це питання, якими могли займатися Платон і Аристотель, формулюючи принципи й закони, що описують справедливе і гідне управління державою. Це теорія. Натомість досвід показує цілковиту або, в кращому випадку, часткову невідповідність між теорією і практикою.

Хіба що діяльність деяких політиків ми розумітимемо як місію Робін Гуда, який відбирає в багатих і роздає бідним. І тими бідними є самі політики. Така собі нова філософська течія. Залишається тільки сподіватися, що в довгостроковій перспективі вона не приживеться, а здоровий глузд, честь, гідність та розум візьмуть гору над людською підлістю.

Узяти щось на тапету (wziąć coś na tapetę), тобто виявити зацікавленість якоюсь темою.

Слизька справа, слизька тема (śliska sprawa, śliski temat) – дискусійна, суперечлива тема.

Язик свербить (język świerzbi) тоді, коли ми хочемо щось сказати, розсекретити.

Щось розпалює голову (rozpala coś głowę), тобто викликає  сильні емоції.

Кінь розсміявся би (koń by się uśmiał) – це іронічне окреслення якоїсь ситуації.

Робити щось на довгострокову перспективу (robić coś na dłuższą metę), тобто розраховане на довгий проміжок часу.

 Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Весна, весна, весна, ах це ти…
Статті
Весна приходить щороку, проте кожного разу люди роблять великі очі й поводяться так, ніби відкрили Америку. Ба більше, вони повідомляють про це направо і наліво з енергійністю, достойною середньовічного герольда, який перебуває на службі в його високості короля.
11 травня 2026
Польські фразеологізми: Як без відрази дивитися на себе в дзеркало, або Мистецтво зберегти обличчя
Статті
Дехто з нас вранці стає перед дзеркалом і на хвилину задумується, чи це ще він у власній шкірі і з власним обличчям чи вже тільки сума рішень минулих днів. Ніби все сходиться. Та сама зачіска. Часом та сама лисина. Ті ж самі очі, той самий злегка заспаний вираз обличчя. І тут раптом з’являється щось інше. У дзеркальному відображенні людина помічає певну зміну.
29 квітня 2026
Польські фразеологізми: Брехня має короткі ноги
Статті
Якби брехня було спортсменкою, то, найімовірніше, виступала би в бігові на 100 метрів. Не тому що вона швидка, а тому що брехня має короткі ноги й на довшій дистанції в неї збилося би дихання, вона шпорталася би та хекала.
22 квітня 2026
Польські фразеологізми: Ніс догори
Статті
Задирання носа – явище таке ж давнє, як і людство, та водночас воно напрочуд стійке до цивілізаційного поступу. Змінюються часи, костюми та технології, але людська потреба показати світові, що я це щось більше і я вам доведу, непохитно триває й донині.
03 квітня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026