Герб міста Луцька
Статті

На сучасному гербі Луцька зображений Святий Миколай. Питання про те, якою була символіка Луцька впродовж попередніх століть, розглядає у статті «Герб міста Луцька» у № 1 за 1939 р. місячника «Земля Волинська» Тадеуш Свіщовський.

Наводимо цей текст повністю.

***

Прагнучи відновити великі традиції древнього княжого граду Любарта, міське правління доклало зусиль, щоб віднайти древній герб міста, який використовували на печатках граду, що володів численними привілеями королів, котрі оточували Луцьк дбайливою опікою.

На жаль, воєнні лихоліття повністю знищили луцькі архіви, тож більш древні зображення герба та печатки в Луцьку знайти не вдалося. 

Пошуки, проведені міським правлінням, допомогли знайти в Музеї Чапських у Кракові печатки XVI ст., а саме: на документі з відбитком печатки Луцька та, крім цього, окремий відбиток, відірваний від документа 1570 р. На обох із них зображений Святий Миколай.

Також у публікації Балінського й Ліпінського «Древня Польща» (1845, р., т. II, ч. 2, с. 833) Святий Миколай наводиться як зображення герба міста Луцька.
З іншого боку, магістр З. Міхневич знайшов у Львові лавничу печатку міста Луцька середини XVI ст., на якій зображений ангел із хрестом у руці. Подібне до нього (найвірогідніше) зображення герба знайшов на печатці, відбитій через папір на воску, у «Витязі з війтівських книг міста Його Королівської Мості Луцька» (Producta Of. Cons. Nr 183) за 1652 р. директор архіву стародавніх актів міста Львова. На цьому гербі представлений Святий Архангел Михаїл, який стоїть навколішки в довгому одязі і тримає в правій руці хрест із трьома раменами, верхні з яких закінчуються кулями. Ліва його рука зігнута в лікті. Над нею видно крила, складені додолу. Навколо голови – німб.
Цілком можливо, що зображення Святого Миколая фігурувало на найстарших міських печатках міста Луцька, натомість зображення Святого Архангела Михаїла, можливо, просто ангела – на війтівських і лавничих печатках.

У міському архіві є лише фотографія герба, затвердженого волинським губернатором у Житомирі 12 квітня 1907 р. (№ 1086). Він представляє жінку, що стоїть на човні, який пливе на тлі двох замкових веж неоднакової висоти й ширини. Жінка тримає у витягнутих руках вінки й має корону на голові. Рисунок герба дуже стилізований. Саме такого герба хотіла тодішня міська рада. Проте його так і не розмістили на печатці, він є лише на міських проштемпльованих марках.

Пошуки у Волинському товаристві друзів наук (у музеї та бібліотеці) дозволили знайти герб міста 1826 р. на дипломі, виданому 20 квітня (під № 4597) сім’ї Рачковських. Він схожий на попередньо описаний, однак витриманий у стилі своєї епохи, причому вежі низькі і присадкуваті. Жінка має корону на голові, а вінки тримає у зігнутих руках (рис. 2). 

Результатом подальших пошуків, проведених у Варшаві в Архіві давніх актів, була знахідка – лакова печатка 1782 р. у відділі «Присяжні документи міст» (т. VI, ф. 553). Цей останній герб у 1938 р. міська рада вирішила представити відповідним органам для затвердження.

Герб виглядає так: на щиті – човен, з обох кінців якого виростають вежі, кожна увінчана чотирма зубцями. Вежі мають два поверхи прямокутних вікон, вертикально розділених на три частини. Між вежами на верхньому краю човна стоїть жінка, одягнена в довге з фалдами плаття. Вона тримає в обох зігнутих у ліктях руках по вінку. Кожен із вінків розташований над зубцями вежі. 

Герб має такі кольори: поле щита – срібне, човен – золотий, вежі – червоного кольору. Жінка в блакитній сукні без корони на голові, вінки зелені. 

Ніхто досі не пояснив причини, з якої в руках жінки, що стоїть на човні, вміщені вінки. Проте ось яке пояснення приходить на думку у зв’язку з наявним до сьогоднішнього дня церковним звичаєм у луцькому кафедральному соборі. Отож, у першу неділю місяця липня в катедрі звершують молебень на честь мученика-рицаря Святого Рецеса. Його реліквії привіз до Луцька в 1630 р. тодішній єпископ Гроховський із Рима, задля ублагання Бога за посередництвом Святого, щоб Всевишній віддалив лихо «моровиці», яка десяткувала населення міста. 

У зв’язку з молебнем священник роздає дівчатам невеликі зелені віночки на пам’ять про день привезення реліквій і завершення мору в Луцьку. Тому напрошується гіпотеза, що саме з огляду цю традицію віночки розмістили на гербі міста. Підтвердженням цієї гіпотези служить також використання цього дня старовинної ризи, оздобленої віночками і квітами.

Згідно з іншою луцькою версією, постать на човні вважають дружиною або дочкою Любарта, який збудував замок. Її звали нібито Буча або Буша. Човен на гербі походив нібито від легендарного засновника міста князя Луки. 

Як уже згадано, жіноча постать на гербах 1826 і 1907 рр. мала на голові корону.

Відсутність корони на гербі, реконструйованому в наш час, один з експертів, А. Хоміцький, редактор «Геральдичного архіву», пояснює загалом зміною герба в середині XVIII ст. На його думку, згідно з описом герба, здійсненим Балінським і Ліпінським («Древня Польща»), первісний герб із зображенням Святого Миколая підстолій волинський Станіслав Манецький замінив на фігуру Богородиці, яка стояла на човні, з тієї причини, що Манецькі печаталися гербом «Човен». Фігуру Матері Божої, бо мав до неї особливе благоговіння, Манецький взяв з ікони, подарованої Папою єпископу Мацейовському. Ікона ця була розміщена в монастирі отців-домініканців, де вона зберігалася до 1847 р., тобто до моменту закриття костелу й монастиря росіянами. Далі його перенесли до катедрального собору, де він згорів під час пожежі кільканадцять років тому. Разом із коронуванням ікони у 1749 р. корону помістили також на постать у гербі міста, яка зображала Божу Матір.

У зв’язку з викладеним вище станом справ, виникає необхідність зібрати додаткові матеріали: підготувати виписки згаданих документів, скріплених печатками міста Луцька, включно з фотографіями або малюнками печаток. Зауважмо, що зміст і офіційний характер документів можуть допомогти визначити характер самої печатки. Крім того, наскільки можна спиратися на зібрані досі уривчасті дані, залишається дилема, яку повинні вирішити контрольні органи: чи повернутися до первісної форми герба міста Луцька із зображенням Святого Миколая, чи, слідуючи лінії пройденого в минулому розвитку, до зображення жіночої постаті з вінками, походження якої не дуже з’ясоване?

Аналогії з іншими старими містами, такими як Варшава, Краків, а на Волині Володимир чи Острог, схоже, схиляють все-таки до Святого Миколая в гербі Луцька.

Опрацював і переклав Анатолій Оліх
 

Схожі публікації
Нотатка Алойзія Фелінського про «Волинський щоденник»
Статті
Пропонуємо вашій увазі статтю «В мемуари «Землі Волинської». Причинок до розвитку польської журналістики на Волині», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р.
05 червня 2026
Перспективи волинських музеїв. Погляд Яна Фітцке
Статті
Пропонуємо увазі читачів статтю до «Землі Волинської» видатного волинського вченого Яна-Юзефа Фітцке. Автор відомий здебільшого як археолог, але він вніс чималий вклад у розвиток волинського краєзнавства та музейної справи.
18 травня 2026
У театрі міжвоєнного періоду
Статті
Заглянути за куліси міжвоєнного театрального життя Луцька дозволяє стаття «Останні прем’єри Волинського театру імені Юліуша Словацького» Януша Бабініча, надрукована в № 1 «Землі Волинської» за 1938 р.
27 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Творець волинської промисловості. Частина 3
Статті
Завершуючи свою статтю про Юзефа-Клеменса Чарторийського в часописі «Земля Волинська» за 1938 р., Юліан Нець перераховує здобутки князя та наводить цифри, які демонструють ефективність збудованих ним підприємств.
04 березня 2026
Творець волинської промисловості. Частина 2
Статті
У другій частині тексту про Юзефа-Клеменса Чарторийського, опублікованого в № 6–7 часопису «Земля Волинська» за 1938 р., Юліан Нець зосередив свою увагу на його економічних планах і основних реалізованих ініціативах.
18 лютого 2026
Творець волинської промисловості. Частина 1
Статті
Князь Юзеф-Клеменс Чарторийський – постать нині майже забута. Досить відомий у свої часи як політик, в історії Волині він залишився як будівничий перших у цьому регіоні великих промислових підприємств.
05 лютого 2026
Ігнацій Радлінський на сторінках «Землі Волинської»
Статті
Ім’я уродженця міста Дубна Ігнація Радлінського (1843–1920) відоме лише вузькому колу дослідників у Польщі та Україні, а його перу належать десятки робіт, які внесли вагомий вклад у науку. Він працював у сферах історії, філології, релігієзнавства та біблістики.
16 січня 2026
Візит Пілсудського до Дубна
Статті
Пропонуємо увазі читачів цікаву працю – статтю «Перебування Юзефа Пілсудського в Дубні в 1921 р.», опубліковану в № 3 «Землі Волинської» за 1939 р., авторства місцевого дослідника Мечислава Любіча-Шулмінського. Зберігаємо всі особливості оригіналу, навіть великі літери, щоб не спотворити духу тієї епохи сучасним розумінням історії.
05 грудня 2025