Побачила світ книжка спогадів про отця Анджея Квічалю, польського душпастиря, який усе своє священницьке служіння присвятив Волині. Матеріали для книги зібрав і опрацював Павло Свищ, письменник із Чернігівщини.

У бібліотеці «Волання з Волині» вийшла друком книжка «Поспішайте любити людей». Це вже 159-й том бібліотеки, яку видає отець-канонік Вітольд-Йосиф Ковалів. Книгу підготувала до друку видавнича майстерня «Pantheon».

На її сторінках Павло Свищ, письменник із Бахмача на Чернігівщині, представив зібрані ним спогади про отця Анджея Квічалю, багатолітнього настоятеля парафії Святого Духа в Маневичах та парафії Святих Кирила і Методія в Любешеві. Книжка нараховує 160 сторінок і містить 48 кольорових фотографій.

«Ми познайомилися з отцем Андрієм через Facebook. Це було за кілька років до повномасштабної війни. Я публікував на своєму профілі вірші, а отець Андрій кілька разів поставив уподобайки, написав якийсь коментар. І так сталося, що я залишився без роботи. Довго не міг знайти нову, а отець запропонував мені, практично незнайомій людині, приїхати до нього в Маневичі», – розвідає Павло Свищ. Так зав’язалося їхнє вже невіртуальне знайомство, яке згодом переросло у дружбу.

Павло допомагав отцеві Анджею наводити лад у храмі, займався дрібним ремонтом – словом, працював при костелі та плебанії. Коли він спілкувався з місцевими парафіянами, його вразило те, наскільки люди тепло відгукуються про свого священника.

«Потім я побачив у парафіяльній бібліотеці книжку про блаженного отця Владислава Буковинського. Після прочитання мене вразила подібність постатей блаженного Владислава й отця Андрія. Коли я сказав панотцеві, що хочу написати про нього, він лише всміхнувся і сказав: «Ой, ні», – згадує автор книжки.

Павло Свищ потім іще раз приїжджав до маневицького пароха, допомагав заготовляти дрова на зиму, а потім знайшов роботу в рідному Бахмачі. Отець Анджей тоді сказав: «От бачиш, Бог тобі допоміг».

Усе своє 22-річне священницьке служіння Анджей Квічаля провів на Волині, 21 рік – у Маневичах та Любешеві. Був капеланом польських харцерів, які приїжджали до поблизької Костюхнівки, опікуном могил польських легіонерів, священників та місць пам’яті на Волинському Поліссі.

«Проте насамперед він був чуйною і доброю людиною, – розповідає Павло. – І коли отець Андрій помер 26 червня 2022 р., я вирішив зберегти пам’ять про нього».

Спогади Павло Свищ збирав переважно шляхом телефонного спілкування, дехто прислав свої записи. Фотографії черпав з інтернету, зокрема з «Волинського монітора», із сімейних архівів людей, знайомих із отцем Анджеєм. Всього вдалося зібрати свідчення 34 людей.

Процес збирання спогадів і фото зайняв майже два роки. Перед початком роботи автор попросив благословення на працю в єпископа Віталія Скомаровського, ординарія Луцької дієцезії, а потім отримав дозвіл і від сім’ї отця Анджея, від його сестри Ружі.

«Можливо, в моїй книзі замало документальної складової, замало біографії, але я хотів зафіксувати те, що пам’ятають і говорять про отця  Андрія люди. Мене дуже вразила його доброта. Від нього ніхто не йшов із пустими руками. Він любив усіх. За своє недовге життя отець встиг зробити багато добра багатьом людям. І тому я книгу назвав «Поспішайте любити людей», – наголосив Павло Свищ.

Книга вийшла невеликим накладом через брак коштів. Придбати її можна в автора, звернувшись за адресою: pavlo-svyshch@ukr.net.

«Я дуже мрію провести на Волині презентацію цієї книжки. Хочу віддати данину пам’яті отцю Андрію. Думаю, що мені це вдасться найближчим часом», – поділився планами автор.

Анатолій Оліх

Фото надав Павло Свищ

На головному фото: Фрагмент зворотньої сторони обкладинки книги «Поспішайте любити людей»