Луцький парох, Апостол Казахстану
Статті

Казахстан у поляків асоціюється зі стражданнями та місцем заслання, куди совєти вивозили насильно і звідки з усіх сил намагалися вибратися. Священник, ювілей якого ми відзначаємо, залишився там добровільно.

115 років тому, 4 січня 1905 р., у Бердичеві народився Владислав Буковинський. Його батько, Ципріян-Юзеф, був затребуваним спеціалістом у галузі цукрового виробництва, тож сім’ї довелося часто переїжджати. Владислав навчався в найкращих гімназіях у Києві, Жмеринці та Проскурові. У 1920 р., втікаючи від більшовиків, Буковинські перебралися до Польщі. Тут здібний юнак закінчив паралельно два виші: Ягеллонський університету та Польську школу політичних наук. У 1926 р. вступив до Краківської духовної семінарії, у священницький сан був рукоположений 1931 р. У 1936 р. молодого священника, на його ж прохання, скерували до Луцької дієцезії.

У 1936–1939 рр. Владислав Буковинський викладав у місцевій духовній семінарії, одночасно керував Інститутом вищої релігійної культури, був редактором часопису «Злука» («Spójnia») і заступником редактора «Католицького життя». В листопаді 1939 р., вже після початку Другої світової війни, луцький єпископ-ординарій Адольф Петро Шельонжек призначив Буковинського парохом кафедральної парафії в Луцьку. Совєти арештували його в серпні 1940 р., майже рік протримали у в’язниці. Отець Владислав лише дивом вижив під час розстрілу в’язнів Луцької тюрми 23–24 червня 1941 р.

Дуже важкими були роки душпастирського служіння під час війни, а в січні 1945 р. луцького пароха знову арештували. Разом із єпископом Шельонжеком та сімома іншими луцькими священниками його звинуватили у зраді батьківщини і шпигунстві. Вирок – 10 років таборів. Чотири роки Буковинський провів на лісоповалі в челябінських таборах і шість – у копальнях Караганди.

Bukowinski

Фото з кримінальної справи

Попри вбивчу працю на лісоповалі та шахтах, отець Владислав продов­жував проповідувати Божу любов ув’язненим, а для польської молоді навіть читав курс лекцій з історії Польщі. Під час пізнішого перебування Буковинського в Польщі вони були перенесені на папір і пізніше видані під назвою «Історія – вчителька життя». Після звільнення в 1954 р. священника відправили на трирічне заслання до Караганди.

Своє тодішнє служіння пастир охарактеризував так: «Провидіння часом діє і за посередництвом атеїстів, котрі заслали мене туди, де дійсно потрібен священник. (…) Священницької праці було стільки, як ніколи перед цим і після цього в усьому моєму житті». В 1955 р. влада запропонувала Буковинському виїхати до Польщі. Відмовився: тут він потрібніший.

Bukowinski 2

Урочисте Перше Причастя польських дітей у Казахстані, 15 серпня 1968 р., Караганда

У 1958 р. отця Владислава Буковинського арештували втретє. На суді священник захищав себе сам, адже мав юридичну освіту. Цього разу він отримав «всього» три роки ув’язнення. Після звільнення ніс Христа десяткам тисяч католиків різних національностей у Казахстані, Узбекистані й Таджикистані. В 1965 та 1969 рр., отримавши відповідний дозвіл, приїздив до Польщі, де проходив курс лікування, адже роки в таборах дуже підірвали його здоров’я. До речі, кошти на лікування дав краківський єпископ Кароль Войтила, майбутній Папа Йоан Павло ІІ. Попри вмовляння друзів, Буковинський повернувся в Казахстан.

У 1973 р. різко погіршилося здоров’я священника, отець Владислав був змушений знову поїхати до Польщі. Лікарі наполягали на довготривалому лікуванні. «Могила священника також апостольствує», – відказав отець Владислав і повернувся до своєї пастви. Помер у 1974 р., похований у Караганді. Беатифікований у 2016 р.

Анатолій ОЛІХ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

САМЕ СЮДИ ПОКЛИКАВ ЙОГО ГОСПОДЬ

У ДАЛЕКІЙ КАРАГАНДІ

ДО ЛУЦЬКА ПРИВЕЗЛИ НАГРОБНУ ПЛИТУ ЄПИСКОПА ШЕЛЬОНЖЕКА

У ЛУЦЬКУ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНІ ДОШКИ КАТОЛИЦЬКИМ СВЯЩЕНИКАМ ТА ЖЕРТВАМ РОЗСТРІЛУ В ТЮРМІ

Схожі публікації
В університеті в Луцьку відкрили польсько-український простір «Околиця»
Події
Простір «Околиця» на факультеті філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки сприятиме не тільки відпочинку, але й виконуватиме просвітницьку функцію. Його урочисто відкрили 28 березня.
28 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 2
Статті
Пропонуємо увазі читачів другу частину трактату Алойзія Фелінського «Опис способу, як мають проводитися уроки польської літератури в Кременці».
20 березня 2024
Про викладання літератури у Кременецькому ліцеї. Частина 1
Статті
Серед праць Алойзія Фелінського особливу увагу привертає трактат, присвячений викладанню польської літератури в Кременецькому ліцеї. Він має не тільки краєзнавчу, а й певну практичну цінність.
01 березня 2024
«Волинь» Оскара Кольберга
Статті
«Багатство поезії та музики волинського народу тут проявляється у всій повноті», – написав Юзеф Третяк, видавець матеріалів Оскара Кольберга, присвячених Волині. Том 36 «Волинь. Обряди, мелодії, пісні» вийшов у 1907 р. у Кракові, через 17 років після смерті видатного польського етнографа.
22 лютого 2024
Як писати листи. Поради від Алойзія Фелінського
Статті
До письменницької спадщини Алойзія Фелінського належать не лише художні твори та переклади, а й праці, які сучасні критики назвали би науково-популярними. Сьогодні ми ознайомимося з однією з них.
15 лютого 2024
Волинянин Алойзій Фелінський
Статті
«Пишаюся тим, що я – волинянин. Мені приємно заявити про це вголос: тим, чим інші письменники були зобов’язані монархам-просвітителям, я зобов’язаний громадянам, серед яких народився, з якими живу і яким найпершим присвячую мої труди», – писав один із наших найвідоміших земляків ХІХ ст.
29 січня 2024
Ян-Юзеф Фітцке – волинський учений
Статті
Коли людині не вистачає грошей на найосновніші потреби – це, безсумнівно, погано. Проте саме завдяки матеріальній скруті одного молодого польського вченого волинська археологія та краєзнавство збагатилися низкою важливих здобутків, відкриттів і публікацій.
20 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 2
Статті
Біографію Еви Вендорф-Фелінської досить непогано дослідили історики. Також у своїх творах матір увіковічнив син – Святий Зигмунт-Щенсний Фелінський. Натомість письменницька спадщина самої Еви Фелінської залишається для багатьох своєрідною білою плямою.
12 січня 2024
Доля і спадщина Еви Фелінської. Частина 1
Статті
Сьогодні минає 230 років від народження видатної волинянки Еви Фелінської – авторки побутових романів і цікавих мемуарів, учасниці незалежницького руху, матері. Її непересічна біографія й багата письменницька спадщина варті того, аби ознайомитися з ними.
26 грудня 2023