Перепоховали розстріляних в’язнів Луцької тюрми. Євреї відмовилися від участі в заходах
Події

12 жовтня в Луцьку на території монастиря бригіток відбулося перепоховання останків 107 в’язнів Луцької тюрми, яких 23–24 червня 1941 р. розстріляв НКВC. Священики Української православної церкви Київського патріархату на чолі з митрополитом луцьким і волинським Михаїлом відслужили панахиду за невинно вбитими, а представники влади та місцеві активісти провели мітинг.

Вшанувати пам’ять загиблих прийшли нащадки розстріляних, римо-католицьке духовенство, представники Генерального консульства РП у Луцьку, різних громадських організацій, зокрема польська громада Луцька, та небайдужі мешканці міста.

Нагадуємо, що ексгумація розстріляних в’язнів проводилася в червні цього року. Тоді під час реконструкції вулиці Кафедральної працівники комунальних служб несподівано натрапили на вирву від бомби, заповнену людськими тілами. Після судмедекспертизи, яка тривала кілька місяців, останки перемістили у спеціально для цього вимурований саркофаг.

Перепоховання жертв радянського режиму влада запланувала провести перед Днем захисника України, 14 жовтня. Юдейська ортодоксальна релігійна громада Луцька, яку очолює Мойше Меїр Матусовський, відповідним листом заздалегідь повідомила Волинську облдержадміністрацію та міську владу про відмову брати участь у перезахороненні, адже на цей час припадає одне з найбільших релігійних свят – Суккот. Юдеї наголосили, що їх жодним чином не повідомили про проведення ексгумації, а також, що «спосіб захоронення можливих жертв репресій у мурованому саркофазі, насипом, можливо, під склом, та ще й на подвір’ї, де вони були закатовані, викликає обурення й абсолютно не відповідає нашим релігійним переконанням та загальнолюдським моральним принципам». Дякувати Богу, в когось вистачило принаймні здорового глузду не влаштовувати скляного саркофагу, як то обіцялося раніше, але перепоховання відбулося без участі представників юдейської громади.

Що ж, потрібно визнати ці зауваження слушними. Влада продовжує ігнорувати потреби громади й керується  власними, часто для пересічного громадянина незрозумілими, інтересами. Наше видання вже писало про те, що ексгумація у червні проводилася без участі польської сторони, попри те, що в 1994 р. між урядом України та урядом Республіки Польща була підписана Угода про збереження місць пам’яті і поховання жертв війни та політичних репресій, згідно з котрою подібні дії виконуються тільки за участю представників обох сторін.

Прикро це констатувати, але непозбувна совкова любов нашої влади до різноманітних  дат і звичка робити з усього мітинг спричинили те, що виконання людського і християнського обов’язку поховання та молитви за померлих знову стало нагодою для чергового піару і самоекспонування. А тим, що лежать на подвір’ї Луцької в’язниці – українцям, полякам, євреям, росіянам, ЛЮДЯМ! – тим, кого вже перепоховали й кого ще не знайшли, їм потрібна лише наша щира молитва і пам’ять. Вічне спочивання дай їм, Господи, і світло віковічне нехай їм світить.

Анатолій ОЛІХ

Фото автора

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

Схожі публікації
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026
Сила родинних історій
Статті
В одному з варшавських сховків нещодавно натрапили на коробку з документами і фотографіями, які належали одному з героїв наших публікацій. Щоб знайти інформацію про власника, людина, яка відкрила цю коробку, ввела ім’я в гуглі. І натрапила на сайт «Волинського монітора», на текст із рубрики «Родинні історії».
19 серпня 2026
Репресовані волинські поляки: Постерунковий із Каменя-Каширського Францішек Дукевич
Статті
Як показують документи кримінальної справи Францішека Дукевича, його репресували тільки за те, що він був поліціянтом. Жодних доказів злочину слідству роздобути не вдалося, що не зашкодило засудити чоловіка до восьми років таборів.
18 серпня 2026
«Чиїми голосами звучить війна»: дискусія про документалістику і пропаганду в Музеї війни
Події
20 серпня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться дискусія «Чиїми голосами звучить війна: між свідченням і пропагандою». Про це повідомляє Польський інститут у Києві.
17 серпня 2026
На військовому кладовищі у Зборові звершили богослужіння
Події
15 серпня на військовому цвинтарі у Зборові відбулася урочиста меса з нагоди свята Успіння Пресвятої Діви Марії та Дня Війська Польського.
16 серпня 2026
Парафіяни дубенського костелу вшанували пам’ять польських воїнів, полеглих у 1920 р.
Події
15 серпня поляки відзначають 106-ту річницю так званого Дива на Віслі, коли у знаменитій Варшавській битві 1920 р. стався перелом на користь Війська Польського. Завдяки цьому поляки за участь союзницької Армії УНР зупинили похід більшовиків на Європу.
15 серпня 2026
Нагорода для автора найкращої дисертації про польські кордони і прикордоння у ХХ столітті
Можливості
Центр східноєвропейських студій Варшавського університету проводить конкурс на здобуття Нагороди імені Ядвіги і Збігнева Крушевських для автора найкращої кандидатської дисертації в галузі гуманітарних і соціальних наук та мистецтвознавства на тему кордонів і прикордоння у ХХ ст. між Польщею з одного боку та Німеччиною, Чехією, Словаччиною, Україною, Білоруссю, Литвою або Росією / Радянським Союзом із другого.
14 серпня 2026
У Дубні продовжили впорядковувати місцевий цвинтар
Події
13 серпня члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука продовжили прибирання кладовища на вулиці Мирогощанській у Дубні.
14 серпня 2026