Вітання для Олександра Мірецького з Луцька з нагоди 70-річчя
Події

31 липня 70-річний ювілей відзначає Олександр Мірецький із Луцька – син композитора, піаніста та педагога Георгія Мірецького, упорядник його спадщини. Редакція «Волинського монітора» вітає пана Олександра з ювілеєм!

Олександр Мірецький народився 1956 р. Зростав у Луцьку, на сучасній вулиці Винниченка, у приватному будинку на дві житлові половини, зведеному ще дідусем Адамом. Нині там розташована п’ятиповерхівка № 49.

Дідусь і бабуся Олександра Мірецького по татовій лінії – поляк Адам Володимирович Мірецький та українка Марія Деонисівна Денисюк. Дідусь Адам народився в Луцьку, тут звів будинок на шість кімнат із великим ґанком. Жив з огородництва на присадибній ділянці, працював на пивному заводі Земана. Після Другої світової війни заробляв тим, що вирощував розсаду, помідори, огірки, редиску та інші овочі у власному тепличному господарстві. Він мав великий город, який практично сягав до Сапалаївки. 

«Дідусь мав великий хист до музики. Був самоуком. Грав на шести музичних інструментах. Організував два власні музичні колективи, які грали джаз. Один із них у радянські часи виступав у ресторані готелю «Україна», – згадував  у розмові з нами Олександр Мірецький. Торік він поділився з читачами «Волинського монітора» своєю родинною історією.

Батьки Олександра Мірецького – Георгій та Вікторія Мірецькі – побралися в 1954 р. Мама працювала медсестрою в медичному пункті військової частини в Луцьку. Познайомилася з Георгієм Мірецьким в центральному парку, де той грав на акордеоні.

Георгій Мірецький у 1958 р. закінчив Київську консерваторію за класом композиції. Він – учень та спадкоємець стилю українських композиторів: Миколи Вілінського, Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського і Костянтина Данькевича.

Після консерваторії Георгій Мірецький практично все життя пропрацював на музичному відділенні Луцького педагогічного училища (нині коледж), викладав теорію і гармонію музики, а також навчав грі на фортепіано. Був автором понад ста музичних творів та керівником вокального a capella ансамблю, створеного при навчальному закладі за участі викладачів. Рано пішов із життя – у віці 48 років.

Олександр Мірецький навчався в середній школі № 8 та музичній школі № 1 у Луцьку. Після школи вступив у військово-морське училище радіоелектроніки в Санкт-Петербурзі. Служив на Чорноморському, а згодом на Північному флоті. У 1991 р. звільнився в запас і повернувся до Луцька. Тут працював у різних комп’ютерних фірмах. Ще впорядкував архів батька: опрацював, відредагував і набрав у нотному редакторі шість томів творів, два з яких видав друком.

У шлюбі з першою дружиною Валентиною виховав сина Тимура. Через кілька років після трагічної смерті Валентини, у 2001 р., Олександр одружився вдруге. Із дружиною Катериною вінчалися в костелі Святої Софії в Житомирі. Шлюб їм уділив ксьондз Людвіг Камілевський, який після повернення католикам у 1991 р. кафедрального костелу Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку був його першим настоятелем. Для подружжя отець Людвіг став духовним наставником. Саме завдяки цьому священнику Олександр Мірецький почав більше цікавитися своїм польським корінням.

***

Редакція «Волинського монітора» вітає Олександра Мірецького із 70-річчям та бажає здоров’я, щастя і всіх благ. Нехай кожен особистий новий рік буде джерелом натхнення!

ВМ

На фото: Олександр Мірецький із татом Георгієм Мірецьким. Світлина з родинного архіву Олександра Мірецького

Схожі публікації
Польське товариство з Любомля впорядкувало цвинтар у Римачах
Події
Члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського в Любомлі провели ще одне впорядкування кладовища в Римачах.
01 вересня 2026
У Боратині стартує проєкт, присвячений польській народній культурі
Події
У Боратині розпочинається реалізація художньо-освітнього проєкту «Візерунки різних регіонів Польщі», який має на меті ознайомити дітей та молодь із багатством польської народної культури.
01 вересня 2026
Рівненська молодь досліджувала паркову архітектуру Волині
Події
Молодь із Рівного вивчала польську мову, пізнавала історію та відвідувала пам’ятки садово-паркового мистецтва під час «Школи архітектури. Пам’ятки паркової архітектури Волині». Денний табір, який згромадив понад 20 школярів польського походження, впродовж 10 днів відкривав його учасникам цікавинки регіону.
31 серпня 2026
Макрокосмос Дункана
Статті
30 серпня, в Міжнародний день зниклих безвісти, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили фотовиставку «Макрокосмос бойової землі», на якій представлено фото воїна Олександра Країла, зниклого безвісти на початку 2025 р.
31 серпня 2026
В Острівках перепоховали 55 жертв Волинського злочину
Події
30 серпня на парафіяльному цвинтарі в селі Острівки, яке нині не існує (територія сучасного Ковельського району, колишнього Любомльського повіту), відбулося перепоховання жертв Волинського злочину в Острівках та Волі Островецькій, останки яких ексгумували цього літа.
31 серпня 2026
Меса в День пам’яті захисників України
Події
29 серпня – День пам’яті захисників і захисниць України, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави. Цей день назавжди пов’язаний із трагедією Іловайського котла 2014 р., коли під час виходу «зеленим коридором» підступний ворог розстріляв колони українського війська.
29 серпня 2026
Три українські гурти виступили в Луцьку на 19-му фестивалі ART JAZZ
Події
Hyphen Dash, Квартет Усеїна Бекірова за участю Рафала Сарнецького та Квартет Євгенія Дубовика разом із Катериною Авдиш зіграли в Луцьку на 19-му Міжнародному джазовому фестивалі ART JAZZ. Традиційний для Волині джазовий фестиваль цьогоріч відбувся 27 серпня в Луцькому бізнес-просторі.
28 серпня 2026
У Рівному відбувся концерт польських пісень
Події
У рамках проєкту «Польські голоси Волині» в Рівному відбувся концерт польських пісень, який зібрав членів польських організацій, людей польського походження та глядачів, зацікавлених у польській культурі.
28 серпня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026