Завершилася реалізація міжнародного проєкту – літературної білінгви з розлогою аналітичною передмовою.

Кафедра загального мовознавства і слов’янських мов Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка запрошує студентів філологічних спеціальностей з усієї України до участі в конкурсі есе.

У Луцьку представили монографії про розпад імперій та формування післявоєнного устрою в 1918–1923 рр., Волинь’43, історію Волині від середньовіччя до сьогодення та розквіт регіону в міжвоєнний період.

Ад’юнкт Інституту славістики Польської академії наук Павло Левчук присвятив свою монографію українсько-російсько-польській тримовності українців непольського походження.

У Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти відбувся всеукраїнський круглий стіл, присвячений 112-й річниці з дня народження Юзефа Лободовського (1909–1988 рр.) – польського письменника, перекладача й публіциста.

Про художній переклад як діалог польської та української культур ішлося на лекції професорки Світлани Кравченко на тему «Антологія польської жіночої прози міжвоєння: особливості перекладу».

Луцьк багатий на спогади про людей, які творили культурний простір Волині. Тож команда «Фронтери» продовжує досліджувати історичну спадщину та відкривати недооцінені імена у відеорозмовах.

Відомий літературознавець і критик, учений із міжнародним іменем, професор Ярослав Поліщук днями святкує 60-річчя. А це зручний привід, аби поговорити про минулі здобутки, бачення теперішнього та плани на майбутнє.

«Рішення про те, що Зузанна Ґінчанка не та поетеса, якою варто займатися, прийняли на з’їзді літераторів у Щецині в 1949 р. Мабуть, на це вплинув той факт, що вона походила з багатої єврейської родини», – сказала професорка Ізольда Кєц в інтерв’ю Музею історії Польщі, опублікованому на сайті видання Dzieje.pl.

У редакції «Волинського монітора» ми поспілкувалися з поетом Робертом Мацеєм та прозаїком Конрадом Янчурою. Щоправда, запитання не завжди ставили ми – іноді наші співрозмовники вели діалог між собою.