«Єдиний польський художник, картина якого висить в одному з найпрекрасніших європейських музеїв, у славнозвісному паризькому Луврі» (Ігнаци Вітц, «Польські художники, польські картини»).
Економіст, заражений «хворобою» наполеонівської легенди, прагматичний та освічений громадський діяч і художник-любитель – ось дуже спрощена характеристика Пьотра Міхаловського, одного з найвідоміших польських митців. Про нього говорили, що він випереджає свою епоху, що його полотна вражають уми й серця поляків. Він не був професійним художником, але мистецтво в його житті займало надзвичайно важливе місце, було його пристрастю та любов’ю. У вирі щоденних клопотів він знаходив час для створення прекрасних, сповнених темпераментом і експресією полотен.
Коні, що біжать клусом або мчать галопом, із розвіяними гривами, монументальні батальні сцени, які відображують славну польську військову традицію, – теми, за які митець брався найохочіше. Та й не могло бути інакше, адже малий Пьотрек, який народився в 1800 р., виховувався у краківській сім’ї, сповненій наказів і заборон, які мали сформувати у хлопчині патріотичну позицію та моральні чесноти.
У родині до нього ставилися як до вундеркінда. Все його цікавило, все давалося йому легко. Він з однаковою серйозністю та допитливістю підходив до вивчення математики, філології та історії. Сім’я Міхаловських пишалася обдарованим хлопцем, який здобував успіх за успіхом як у точних науках, так і в малярстві. Однак у певний момент треба було робити вибір, і ось так Пьотр Міхаловський став студентом Ягеллонського університету у Кракові, де вивчав математику й мінералогію. У житті цього одного з найкращих польських художників-романтиків різкі повороти, пов’язані з вибором життєвого шляху, були аж надто частими. Після трирічного опановування точних наук митець, опісля подорожі до Відня, змінив свої зацікавлення й перевівся на гуманітарний факультет, а ще через кілька років узагалі почав вивчати юриспруденцію.
Попри постійні професійні вагання й переміни на кар’єрному шляху, мистецтво супроводжувало Міхаловського на кожному кроці. Етюдник він відкривав за кожної сприятливої нагоди.
Після придушення Листопадового повстання у 1831 р. художник виїхав до Парижа разом із Юлією Островською, з котрою щойно одружився, та її сім’єю. Там, в атмосфері романтизму та в оточенні численних ентузіастів Бонапарта, митець створив багато кінних і батальних полотен. У 1835 р., після того як отримав інформацію про хворобу батька, Міхаловський із родиною повернувся на рідну землю. Художник влаштував у Кракові майстерню, де малював не що інше, як коней, війська, портрети та сцени, навіяні польською історією та польським селом. Однак улюблене малярство було завжди ніби збоку. Воно супроводило його все життя, як вірний друг, а не всевладний диктатор. Його сучасники бачили в ньому передусім патріота й гуманіста – завжди у служінні іншій людині. Його громадська діяльність викликала захоплення: Міхаловський створив центр опіки над осиротілими хлопцями та організував допомогу для погорільців. Натомість мистецтво залишив тільки для себе, навіть відмовився очолити Товариство приятелів художніх мистецтв.
Хвороба серця вбивала його підступно та поступово. Останній, смертельний, інфаркт стався 9 червня 1855 р. На Раковицьке кладовище у Кракові його проводжали юрби. Що цікаво, вони прощалися не з митцем, а з громадським діячем і благодійником. Навіть на епітафії, вмурованій у стіну Маріацького костелу в Кракові, теж не знайти слова «художник». Ось так велич людини затьмарила велич митця.
Габріеля ВОЗНЯК-КОВАЛІК,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАГІЧНИЙ СВІТ ЮЗЕФА МЕГОФФЕРА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК МАЛЬЧЕВСЬКИЙ – МАНІЯ СМЕРТІ Й ЛЮБОВ ДО ЖИТТЯ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АРТУР ҐРОТТҐЕР – ХУДОЖНИК НЕЗАЛЕЖНОЇ ПОЛЬЩІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КОССАКИ – ДІД, БАТЬКО І СИН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАЛА ВЕЛИКА ЛЮДИНА – ЯН МАТЕЙКО
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: А ЯК АССАМБЛЯЖ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Б ЯК БЕКСІНСЬКИЙ ЗДЗІСЛАВ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Ц ЯК ЦИБІС ЯН
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: Д ЯК ДУНІКОВСЬКИЙ КСАВЕРІЙ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕРНО ЕРБ – НЕПРОСТИЙ ХУДОЖНИК ПРОСТИХ ЛЮДЕЙ
