ABC польської культури: «Nec Mergitur»
Статті

Як багато ровесників, послухавшись батьків, особливо тата, він вступив на юридичний факультет у Петербурзі. Проте зацікавлення молодого Фердинанда скеровувалися абсолютно в іншому напрямку – ще в гімназії він був наполегливим і ретельним учнем рисунку й композиції.

Тому одразу після початку навчання на юрфаку він став вільним слухачем у Петербурзькій академії образотворчих мистецтв. У 1892 р. молодий Рущиц – адже сьогодні йдеться про нього – раз і назавжди покинув правничий факультет і перевівся в мистецький навчальний заклад.

Ruszczyc 01

Фердинанд Рущиц, Public domain

Фердинанд Рущиц народився 10 грудня 1870 р. у Богданові (сучасна Білорусь). Його вважають одним із найвидатніших художників періоду Молодої Польщі. Його батько Едвард Рущиц – потомок старовинного поміщицького роду, натомість мати Альвіна була родом із Данії. Мабуть, через це в домі завжди панувала атмосфера відкритості й толерантності, навіть у питанні віросповідання.

Сестри Фердинанда були виховані як протестантки, а він сам був охрещений у Католицькій церкві. Рущиц – неперевершений пейзажист, якому не були чужими метафора і символізм. Його незвичайна картина «Nec Mergitur», яка спочатку була названа «Багрянець», заглиблена в атмосферу казки, зроджена уявою і спостереженнями митця.

Цей мальовничий галеон, що мчить спіненими хвилями, символізує Польщу. Грізна морська стихія – це посилання на важку історію, течія якої несе на собі поневолену Батьківщину, самотню й покинуту, і все ж прекрасну, попри пошарпані вітрила та витримані урагани.

Ruszczyc 02

«Nec Mergitur», 1904–1905 рр., Public domain

Малюючи збурені води, митець спирався на свої знання, які він набув, спостерігаючи хвилі, що розбивалися об скелясті береги Криму. Рущиц тоді писав: «Це море, яке біля моїх ніг вічно, як видається, оповідає про щось таємниче, яке день і ніч стільки тисяч років не має спокою». Переносячи на полотно білі гриви морської води, він весь час робив поправки. Покірливо слухав зауваження своєї матері Альвіни і саме під її впливом у 1905 р. зробив зміни в майже готовій картині.

«Малюю хвилі. (…) Раджуся з мамою. Вона повертається ще раз і радить конче усунути занадто світлу піну, яка відволікає увагу. Вона права», – писав художник. Схоже ніби дорослий син постійно тримається материної спідниці, але, безсумнівно, картина вийшла феноменальна. Цей особливий зв’язок, який поєднував його з матір’ю, став причиною того, що після закінчення навчання і кількох подорожей художник повернувся до родинного маєтку в Богданові й саме тут створив більшість своїх картин.

Він надзвичайно часто підкреслював, що тільки в цьому місці, яке є його гніздом, він почувається повністю комфортно та що тільки близькі його розуміють і підтримують у прийнятих рішеннях та в роботі. Рущиц говорив: «Я вражений влучністю думки мами про малярство. Її підказки для мене неоціненні. Вона заміняє мені наставника. (…) В її зауваженнях я черпаю вказівки і заохочення до праці».

Повна залежність від матері. Проте такому митцю можна цей дрібний недолік пробачити, адже розмови з нею принесли прекрасні результати, які чудово видно в роботах художника. Естетичні цінності Рущиц бачив навіть у найбільш непримітних і банальних ситуаціях. Буденні краєвиди під його пензлем наповнювалися атмосферою незвичайності. Самотня хмаринка на літньому небі перетворювалася у прекрасну картину «Хмарина».

Також митець умів прозаїчну щоденну дійсність перенести в інший, фантастичний, вимір, трактуючи природу таким чином, як це робили романтики, – як самостійне творіння, переповнене духом. Полотно «Земля», що зображує людину, яка з великими зусиллями оре поле, – це образ митця, що теж знайшов собі місце в фільмі. Саме ця картина надихнула Анджея Вайду створити один із живописних кадрів у стрічці «Попіл і діамант».

Ruszczyc 03

«Земля», 1898 р., Public domain

Фердинанд Рущиц був патріотом, а також надзвичайно працьовитою людиною. Він брав активну участь у боях за Віленщину, під час польсько-більшовицької війни вступив до так званої Добровольчої армії. В Університеті імені Стефана Баторія у Вільнюсі чотири рази займав посаду декана факультету образотворчих мистецтв, а в 9135 р. із рук президента Ігнатія Мосціцького отримав звання почесного професора цього навчального закладу.

Хронічна втома і цілковите ігнорування власного здоров’я не могли пройти безслідно. В 1932 р. художника частково паралізувало і лише завдяки надзвичайній турботі дружини та дочки він почасти одужав, хоча права рука так ніколи й не відновилася. До кінця життя Рущиц малював тільки лівою. Художник помер 30 жовтня 1936 р. і був похований на місцевому кладовищі.

Улюблений маєток, родове гніздо митця, на жаль, не вистояв перед ураганом історії. Під час Другої світової війни будинок опинився на лінії фронту. Картини вивезла Червона армія, а вся забудова згоріла майже дощенту. Те, що вціліло, невдовзі розібрали, а парк вирізали. Залишилися тільки цвинтар і могили сім’ї Рущиців.

Габріеля Возняк-Ковалік,
вчителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЗИМА В МАЛЯРСТВІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯН СТИКА – ПАНОРАМНИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: У СТАРОМУ КІНО

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: КАЗИМИР СІХУЛЬСЬКИЙ – ХУДОЖНИК ІЗ ДУШЕЮ АРТИСТА КАБАРЕ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОЙЦЕХ ГЕРСОН – ЛЮДИНА ВІДРОДЖЕННЯ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: МАРІЯ ЯРЕМА – АБСТРАКЦІЯ ЯК СВОБОДА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВОВЧИЙ ХУДОЖНИК

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕДВАРД ДВУРНІК – МАЙСТЕР ДЕТАЛЕЙ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ВЕЛИКДЕНЬ НА ПОЛОТНАХ МИТЦІВ

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025