ABC польської культури: Ян Новіцький – Великий Шу кіно, театру і життя
Статті

Його біографія – непересічна, а театральні й кінематографічні ролі, які він він зіграв, та ще вірші, колядки і книжки, які написав, схиляють до роздумів. Режисер Яцек Блават в інтерв’ю із Себастьяном Лупаком зізнався: «Він любив життя. Навіть не так любив, як ковтав, поглинав, їв його ложками. Завжди відкритий, дотепний, винахідливий у своїх репліках, а коли треба – цинічний».

Ян Новіцький народився 5 листопада 1939 р. у Ковалі біля Влоцлавка в Куявсько-Поморському воєводстві. Навчався аж у семи середніх школах, здобував освіту в Державній вищій театральній і кінематографічній школі в Лодзі та в Державній вищій театральній школі в Кракові.

Як актор дебютував 7 жовтня 1964 р. у Старому театрі в Кракові, з яким був пов’язаний упродовж усього життя. Зіграв у понад 2400 фільмах, співпрацював також із відомим кабаре «Підвальчик під Баранами», написав дев’ять книжок. Був телевізійним і театральним актором, режисером, педагогом, письменником. Рік пропрацював шахтарем у копальні Битом VIII – Мєховіце. Був пожежником-добровольцем у Ковалі.

Останні роки життя провів у Кшевенці у гміні Коваль. Вважав, що місце народження є найважливішим для людини. З малих містечок і сіл, на його думку, походять багато чудових, обдарованих людей. Їхнє призначення – вийти у світ, чогось досягти, але потім, на старість, вернутися туди, звідки родом.

Ян Новіцький завжди жив згідно зі своєю натурою і характером. Був самим собою – вільною і незалежною людиною, яка мала власну думку з різних питань. Найважливіші для людини справи завжди належали до кола його зацікавлень. Про Бога говорив: «Бог не повинен бути, аби просто бути. Бог – це гра уяви, це якась надія, для того, хто боїться тлінності і смерті, це розрада». Вважав, що є два визначальних аспекти нашого життя: народження і смерть. Йому було близьким бачення Бога католицькими священниками Яном Твардовським і Юзефом Тішнером. Смерть Новіцький вважав природною справою. Більш болісною для нього було атрофія пам’яті про інших, це стало однією з причин написання фейлетонів у вигляді листів до свого друга Пьотра Скшинецького, творця «Підвальчика під Баранами». Автор видав їх у 2010 р. у книжці під назвою «Між небом і землею», а потім у 2015 р. у доповненій збірці «Двоє панів».

Він належав до найвидатніших польських акторів, який зіграв чудові і складні ролі. Серед них варто згадати Миколая Ставрогіна у «Бісах» Федора Достоєвського (режисер Анджей Вайда), Юзефа К. у «Процесі» Франца Кафки (1973 р., режисер Єжи Яроцький), великого князя із «Листопадової ночі» та  Рогожина у спектаклі «Настасія Філіповна» за мотивами «Ідіота» Федора Достоєвського (режисер обох фільмів – Анджей Вайда).

Із ролей у кіно варто перерахувати ті, які назавжди увійшли в історію польського кінематографа. Ян Новіцький був Кеттлінгом у «Пані Володийовському» (1969 р., режисер Єжи Гоффман), Марком у «Сімейному житті» (1970 р., режисер Кшиштоф Зануссі), Юзефом у «Санаторії під клепсидрою» за творами Бруно Шульца (1973 р., режисер Єжи Хасс), Яносом у стрічці «Цих дві» (1977 р., режисерка Марта Мешарос), Томашем Пьонтеком у «Спіралі» (1978 р., режисер Кшиштоф Зануссі) і найвідомішим польським кінематографічним картярським шулером у «Великому Шу» (1983 р., режисер Сильвестр Хенцінський), князем Гансом-Фрідріхом фон Тойсс у «Магнаті» (1986 р., режисер Філіп Байон), паном Вельзевулом у фільмі «Лава» за третьою частиною «Дзядів» Адама Міцкевича (1989 р., режисер Тадеуш Конвіцький).

Ян Новіцький, у фільмі «Пан с», 1969 р.

Відчуття минущості й загадка життя та смерті супроводили Новіцького з 25-річного віку, особливо сильно в останні роки життя. Ян висловлював це у своїх книжках, які написав незадовго до смерті («Чоловік і вони», «Мої собачі думки», «Зустрічі в раю» та «Щасливий безлад»). Вони містять чималу дозу роздумів про скороминущість життя, самотність і смерть людини, але є в них і багато гумору,  доброзичливих спогадів. Свої рефлексії актор підсумував одним реченням під час інтерв’ю з Малгожатою Домагалік: «Ми живемо в обіймах смерті». Новіцький під час презентації в Кельце книжки «Щасливий безлад» сказав, що акторство він ставить на четвертому місці після літератури, музики і малярства. Жалкував, що так пізно зайнявся письменництвом.

Ян Новіцький, 2017 р. Автор: Mateusz Kostka, CC BY-SA 4.0

Актор помер 7 грудня 2022 р. Згідно із заповітом, його, одягненого по смерті в пожежний мундир, кремували й поховали на цвинтарі в Ковалі у сімейному склепі. Склеп спорудили на його кошти, а останки його найближчих перенесли туди перед смертю Новіцького. Як вважав актор, людина повинна знати, де її місце вічного спочивання. Це впорядковує життя, надає йому інший вимір і заспокоює. Через це на його надгробку викарбували напис: «Жити ти можеш всюди, помирай там, де дім».Актор помер 7 грудня 2022 р. Згідно із заповітом, його, одягненого по смерті в пожежний мундир, кремували й поховали на цвинтарі в Ковалі у сімейному склепі. Склеп спорудили на його кошти, а останки його найближчих перенесли туди перед смертю Новіцького. Як вважав актор, людина повинна знати, де її місце вічного спочивання. Це впорядковує життя, надає йому інший вимір і заспокоює. Через це на його надгробку викарбували напис: «Жити ти можеш всюди, помирай там, де дім».

Могила Яна Новіцького в Ковалі, 2022 р. Автор: Rafał Jendrzejewski, CC0

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Ян Новіцький у фільмі «Великий Шу», 1983 p.

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025