ABC польської культури: Найвідоміше кабаре Польщі
Статті

Найпопулярніше кабаре, яке діяло в Польській Народній Республіці, заснували в 1956 р. у Кракові в підземеллях Палацу під баранами, що під номером 27 на Головному ринку. Називалося воно «Підвальчик під баранами».

Спочатку це був Клуб творчої молоді, який потім перетворився в кабаре. Перший виступ датовано 16 грудня 1956 р. Серед засновників кабаре – Пьотр Скшинецький, Кшиштоф Хроми, Кшиштоф Пендерецький, Вєслав Димний і Ян Гюнтнер. Від самого початку артисти «Підвальчика» зверталися до сюрреалістичного руху та дадаїзму. Їм була притаманна відсутність зайвої пошани до визнаних форм, літературних стилів і жанрів. Вони вміли сміятися з усього, зокрема із самих себе, але водночас шукали власних оригінальних засобів мистецького вираження. Їхню програму представляли слова, які написав Пьотр Скшинецький: «Ми хочемо контактувати між собою поза будь-якими офіційними рекомендаціями. Ми не будемо більше тими «котами, що гуляють самі по собі». Ми не ставимо перед собою жодних програм наперед. Звільнитися від старих схем, не приймати нових – ось, мабуть, наші найбільші мрії. Передусім, однак, прагнемо зрозуміти та пізнати себе».

Пьотр Скшинецький, кабаре «Підвальчик під баранами». Public domain

На сцені «Підвальчика» за роки його діяльності з’явилося багато обдарованих артистів. Найкраще поляки запам’ятали тих, хто здобув найбільшу популярність. Це Ева Демарчик, Зигмунт Конечний, Кшиштоф Комеда, Лешек Длугош, Збігнев Прайзнер, Марек Грехута, Гжегож Турнау і Яцек Вуйціцький.

Кабаре Скшинецького мало власну мінігазету «Відлуння «Підвальчика під баранами». Вона виходила як додаток у краківських газетах.

Під час виступів артисти кабаре використовували різноманітні тексти, зокрема уривки книг, газетні статті, інструкції обслуговування, рекламу та власні твори. Реквізитом ставало все, що тільки можна було використати на сцені: старий одяг, перуки, ганчірки, запилюжені капелюхи, фрукти й овочі. На підмостки виходили і професійні актори, і аматори.

Окрім звичайних виступів, колектив «Підвальчика під баранами» організовував видовища просто неба. На десятилітній ювілей кабаре влаштував концерт під назвою: «Як ми жили, як живемо і до чого ми довели свої квартири». Прем’єра відбулася в замку «Піскова скеля», розташованому неподалік Кракова. Прем’єра іншого відомого спектаклю «Feeries Fantastiques, або Життя Станіслава Ц. із Кракова, або Китай учора і сьогодні» відбулася в замку в Неполоміце. Була в доробку артистів програма, присвячена Юзефу-Ігнацію Крашевському – письменнику, який проживав у селах Омельне, Гродок і Губин біля Луцька в 1838–1853 рр.

Кабаре стало основним джазовим осередком у Польщі. Влітку відбувається «Summer Jazz Festival Kraków», на який прибувають відомі джазмени і який розрісся до великої імпрези, що проходить, зокрема, у філармонії, Краківському оперному театрі, кінотеатрі «Centrum Kijów», музеї японської техніки і мистецтва «Centrum Manggha».

Якщо будете в Кракові, обов’язково завітайте до бару «Vis a vis», що на Головному ринку, 29. Там зустрічалися й досі зустрічаються артисти з «Підвальчика». Перед ним зараз встановлено пам’ятник Пьотру Скшинецькому, який профінансував Збігнев Прайзнер. Його створили Гражина Борковська-Нємоєвська та Лукаш Нємоєвський. Можна зайти теж до коктейль-бару «Piwnica pod Baranami» на Головному ринку, 27 і з’їсти щось смачненьке.

Кабаре завжди мало відкриту форму. Актори, сценографи та солісти постійно змінювалися, як і теми, реквізит. Незмінним лідером упродовж років залишався тільки Пьотр Скшинецький. Він вів самотнє життя блазня, комедіанта, артиста з культурного маргінесу. Він не мав ні сім’ї, ні житла. Кабаре та пов’язані з ним люди були для нього всім. Із кожним він міг поговорити, випити горілки, посваритися. Всі його знали, любили й цінували, хоч, звісно, не обходилося без конфліктів і бійок.

Про останнього представника польської мистецької богеми розповідають фільми «Провідник» (1984 р.) і «Поцілунки. Пьотр Скшинецький» (1993 р.) режисера Томаша Зигадли, «Дві ночі з «Підвальчиком під баранами» (1993 р.) Уршулі Літанської. Присвятили йому теж кілька книг. Ця незвичайна людина отримала в 1994 р. звання почесного громадянина столично-королівського міста Кракова, того ж року «Підвальчик під баранами» відзначили головною нагородою Фонду культури. Пьотр Скшинецький помер у 1997 р. Після нього кабаре до 2021 р. керував Марек Пацула.

Зараз директором «Підвальчика під баранами» є Богдан Міцек. На сайті piwnicapodbaranami.pl можна знайти дати виступів і програм кабаре, рециталів, інших подій. Із лютого до квітня цього року заплановано концерти Агати Слязик «Десь на вулиці Неназваній», Юрії Зарицької в рамках промотуру диску «Безсоння», Лешеке Войтовича «Два найважливіших слова», Беати Чернецької з піснями мовою ідиш.

26 травня 2023 р. мине 67 років від дня створення кабаре «Підвальчик під баранами». Воно пережило довгий період соціалізму, бурхливі переміни 90-х і продовжує існувати в епоху революції цифрових технологій ХХІ ст. У пісні Збігнева Прайзнера йдеться: «Все це мало тривати щонайбільше п’ять років, а може й менше». Однак кабаре продовжує жити, хоч відтоді як «Підвальчиком» керував Пьотр Скшинецький, багато що змінилося.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Сцена «Підвальчика під баранами». Public domain

Схожі публікації
АВС польської культури: травень, гітари і «Hey, Joe»
Статті
Міста ми впізнаємо завдяки цікавим пам’яткам. Проте Вроцлав має ще одну власну візитівку – травневе гітарне дійство, яке понад два десятиліття приваблює тисячі музикантів із Польщі й усього світу.
22 травня 2026
АВС польської культури: Сергіуш Пясецький – письменник, контрабандист і шпигун
Статті
Якби нам потрібно було знайти постать, чия біографія могла би лягти в основу сюжету касового бойовика, то Сергіуш Пясецький став би чудовим вибором.
08 травня 2026
АВС польської культури: Ян Бжехва − не тільки для дітей
Статті
Ян Бжехва − це постать, яка є доказом того, що можна бути одночасно серйозним юристом і несерйозним майстром пера. До того ж майстром настільки серйозно несерйозним, що й досі діти у всій Польщі вчать його вірші швидше, ніж таблицю множення, а дорослі декламують їх із підозрілим блиском ностальгії в очах.
20 квітня 2026
АВС польської культури: Гелена Моджеєвська – полька, яка підкорила Америку
Статті
Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.
08 квітня 2026
АВС польської культури: Ева Россано – гармонія бронзи і скла
Статті
Ева Россано – одна з найцікавіших постатей сучасного польського мистецтва. Її скульптури розповідають про силу і крихкість людини, існування і проминання. Частина її робіт – з бронзи, яка символізує важкий тягар і гніт драматичної історії людини, а частина – зі скла, яке уособлює світло і яскравість прекрасних досягнень людства. Художниця також малює картини і знімає короткометражні фільми.
13 березня 2026
АВС польської культури: Люди гір. Ванда Руткевич і Єжи Кукучка
Статті
Люди гір не пов’язані виключно з географією чи меншими й більшими висотами, від яких у пересічної людини паморочиться в голові. Їх характеризує певний спосіб мислення, внутрішній ландшафт, межі якого окреслюються не мапою, а відвагою і страхом, впертістю і сумнівом, а ще самотністю.
06 лютого 2026
АВС польської культури: «Wratislavia Cantans» – Вроцлав співає вже 60 років!
Статті
Фестиваль, який започаткували в 1966 р., протягом десятиліть показує нам, що музика – це мистецтво зустрічі тих, хто грає і співає, з тими, хто слухає, в спільній, дружній та захопливій атмосфері.
22 січня 2026
АBC польської культури: На різдвяному столі
Статті
Історія, традиції та культура кожного народу – це також кухня, зокрема страви, які подають на святковий стіл. У Польщі це особливо помітно під час Святвечора, коли на білій скатертині з’являються страви, які, попри ледь помітні вдосконалення або дивні й не завжди продумані зміни, залишаються носіями пам’яті про минулі часи, вірування і навіть те, як мислили наші предки.
23 грудня 2025
АВС польської культури: «Алло, алло, Польське радіо Варшава!»
Статті
Хто б міг подумати, що Польське радіо з нами вже 100 років! Я можу уявити собі життя без телебачення, але без радіо – аж ніяк. Воно завжди було поруч. Я належу до тих людей, які були пов’язані з Програмою ІІІ Польського радіо, із сатиричною програмою «60 хвилин на годину», що виходила в ефір у 1974–1981 рр., та з «Хіт-парадом Програми ІІІ» Марека Нєдзвєцького, який транслювали в 1982–2020 рр.
12 грудня 2025