XXXIII літні Олімпійські ігри вже завершилися. І на попередніх, і на цих багато спортсменів назавжди увійшли в історію та посіли своє місце в пантеоні зірок спорту. Для кожного польського вболівальника здобутий через 48 років титул олімпійських віцечемпіонів у волейболі серед чоловіків є і буде причиною гордості, радості та зворушення, а герої цього успіху назавжди залишаться в пам’яті поляків.

Спортивні чемпіони, яким випало жити у страшні часи Другої світової війни, запам’яталися не тільки через призму успіхів, досягнутих на аренах і стадіонах. Під час цієї війни втратили життя загалом 196 легкоатлетів, 143 майстри вітрильного спорту, 76 альпіністів, 68 веслярів, 267 футболістів, 41 боксер.

Серед них були незламні люди, які поставили на терези своє життя, захищаючи Батьківщину. Люди, про яких пам’ятають і які завдяки цьому назавжди залишаться непереможеними. У списках смертників опинилися, зокрема, олімпійський чемпіон 1928, 1932 і 1936 рр. Броніслав Чех, який помер у концтаборі «Аушвіц», і багаторазова чемпіонка Польщі з гірськолижного спорту Гелена Марусажувна – під час війни кур’єрка партизанів у Татрах, яку німці розстріляли в околицях Тарнува.

Броніслав Чех, Public domain

Гелена Марусажувна, Public domain

Першим в історії поляком, який здобув титул олімпійського чемпіона, був Януш Кусоцінський. У 1932 р. на олімпіаді в Лос-Анджелесі він здобув золоту медаль у бігу на 10 000 м, водночас встановивши новий олімпійський рекорд із результатом 30:11,4.

Януш Кусоцінський, якого через невисокий зріст друзі називали Кусим, прийшов на світ 15 січня 1907 р. Він народився в сім’ї, позначеній героїзмом і смертю. Два його брати загинули під час бойових дій. Зигмунт – під час Першої світової війни, Тадеуш – у польсько-більшовицькій війні. Кусий розділив їхню долю кільканадцятьма роками пізніше.

Свою пригоду зі спортом Януш розпочав із надзвичайно популярного тоді паланту (командна гра з використанням бити і м’яча, подібна до бейсболу, – перекл.) та, як і більшість хлопців, із футболу.

Проте врешті любов’ю його життя стала легка атлетика. Перший успіх Кусоцінський здобув у 19 років, коли замість колеги біг в естафеті. Тож, можна сказати, випадок покерував спортивним життям молодого Януша. Найбільших успіхів у кар’єрі він досяг під опікою естонця Александра Клумберга, бронзового олімпійського медаліста з десятиборства в Парижі.

31 липня 1932 р. стало днем абсолютного тріумфу Януша Кусоцінського на олімпіаді в Лос-Анджелесі. Він виявився недосяжним для конкурентів у бігу на 10 км. Войцех Трояновський, тодішній спортивний коментатор і журналіст, так вів репортаж про закінчення цього переможного забігу: «Кожен крок – це страждання, а Ізо-Голло наближається, скорочує розрив метр за метром, проте врешті йому не вистачило цих метрів вісім. Поляк, накульгуючи і падаючи від болю, перериває стрічку, перемагаючи і встановлюючи новий олімпійський рекорд».

Олімпійський чемпіон Януш Кусоцінський, 1932 р. Public domain

Кусоцінський був багатократним чемпіоном і рекордсменом Польщі в бігові на середні та довгі дистанції. Крім того, він двічі встановлював світовий рекорд на дистанції 3 000 м.

Кусий, як і багато інших, став жертвою німецького тоталітаризму. Під час війни чемпіон був учасником Вересневої кампанії, а потім членом військової організації «Вовки». Мав псевдонім Правдзіц. У руки гестапо потрапив у березні 1940 р.

Спочатку Кусого помістили у в’язницю на вулиці Раковецькій у Варшаві. Пізніше його перевели в управління гестапо на алеї Шуха, де били і катували. Німці чудово знали, ким був Януш Кусоцінський. Імовірно, йому запропонували тренувати німецьких легкоатлетів. Відмовившись, спортсмен прирік себе на смерть. До транспорту, який відходив на місце страти в Пальмірах, німці привезли його окремо автомобілем.

Кусого розстріляли 21 червня 1940 р. У 2009 р. президент Лех Качинський нагородив олімпійського чемпіона Януша Кусоцінського Командорським хрестом із зіркою Ордену Відродження Польщі.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Януш Кусоцінський (біжить першим) зі збірною польських бігунів. Варшава, 1939 р. Public domain