Українські та польські науковці провели спільну міжнародну конференцію «Волинь, Підляшшя та «інші» простори. Провінція і центр в польській та українській літературах. Міждисциплінарні підходи».

Організували це дійство факультет філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки та філологічний факультет Університету в Білостоці (РП). Проєкт реалізовано в рамах програми «Регіональна ініціатива досконалості» Міністерства освіти і науки РП.

20 травня українська та польська наукові спільноти численним гроном змогли долучитися до міжнародної конференції міждисциплінарного характеру, присвяченій Волині та Підляшшю, а також проблемам провінції та центру. В умовах війни вона стала не тільки декларацією єдності та солідарності українського та польського народів, а й справжнім викликом, адже протягом її засідань в Україні тричі лунала повітряна тривога. Проте це не знеохотило учасників. Зустрічі в секціях затягнулися до пізнього вечора.

Серед українських учасників конференції були представники наукових шкіл із Києва, Луцька, Кривого Рогу, Тернополя, Слов’янська, Полтави, Рівного, Чернівців, Одеси, Дніпра, Запоріжжя та Кременця. Географія польських вишів теж була різноманітною: Варшава, Білосток, Люблін, Ряшів, Ольштин, Познань. Також до роботи конференції долучилися китайські дослідники з Ланьчжоу (провінція Гансю). Дехто з учасників репрезентував по кілька наукових установ. Наприклад, професор Олексій Сухомлинов, який сьогодні працює в Інституті славістики Польської академії наук, водночас репрезентував Маріупольський державний університет. Через російську агресію він був змушений залишити свою домівку в окупованому Бердянську. Багато інших учасників теж вели наукові дискусії як тимчасово переміщені особи чи воїни територіальної оборони нашого краю.

Перед присутніми виступили проректор з навчальної роботи та рекрутації Волинського національного університету імені Лесі Українки, професор Юрій Громик та організатори конференції. Особливе зацікавлення науковців викликали такі теми: «Простори «сіра зона» та «інтернат» як метафори недолюбленості, ментальної периферійності та постколоніальної невизначеності в сучасній українській літературі» професорки Олени Бондаревої, «Волинські шляхи Габріелі Запольської» професорки Анни Яніцкої, «Повернення у провінцію як віднайдення власної ідентичності: поетична візія Ігоря Калинця» професорок Зоряни Лановик і Мар’яни Лановик, «Волинські романи Володимира Лиса з погляду екокритики» професора Ярослава Поліщука, «Донецьк як гетеротопія в сучасній українській мілітарній прозі» професорки Ірини Кропивко, «Елементи краєвиду Волині та Полісся, збережені на сторінках листів Алойзи Фелінського та вибраних мемуарів ХІХ століття» професорки Магдалени Патро-Куцаб, «Проблема «Свій-чужий» у ліриці сучасних українських митців на Підляшші» доцента Віктора Яручика та ін.

На конференції не оминули увагою і «Волинський монітор»: студентка луцької полоністики Анна Діхтярук, проконсультувавшись із редакцією двомовного видання, представила проблеми перекладу лексики на позначення радянського тоталітарного режиму в рубриці «Повернуті із забуття». Зважаючи на таку задіяність молоді у філологічних дослідженнях, від імені організаторів висловлюю переконання, що в майбутньому філологічні українсько-польські студії матимуть великі перспективи, а співпраця науковців розвиватиметься.

Текст і фото: Світлана Сухарєва,
завідувачка кафедри полоністики і перекладу
Волинського національного університету імені Лесі Українки