Великоднє Тридення у храмі Святого Йоана Непомука в Дубні було сповнене молитви, роздумів та надії.

У Великий четвер, згадуючи встановлення таїнств євхаристії та священства, парафіяни дубенського костелу взяли участь в урочистій літургії, під час якої настоятель, отець-канонік Гжегож Оважани та вікарій, отець Петро Гордієнко нагадали про покликання священника – служити в любові.

Після служби Божої парафіяни привітали душпастирів із Днем священства, даруючи лілії – символ чистоти та вірності.

У Страсну п’ятницю парафія переживала глибоку Хресну дорогу: віряни несли хрест слідом за Христом. Потім відбулися Літургія Страстей, поклоніння хресту, нічне чування біля Гробу Господнього. Лунали молитви за мир, за Україну, за тих, хто страждає. Це був день болю і водночас надії.

Пасхальне богослужіння в суботу розпочалося з освячення вогню. Від запаленого пасхалу віряни передавали полум’я один одному як символ живої надії. У проповіді отець Петро поставив запитання: «Кого ми більше чекаємо – Воскреслого Христа чи великодній кошик?» І наголосив: «Христос – найбільший дар. Через Нього для нас відкриті брами раю».

Після літургії – молитва до Архангела Михаїла, процесія навколо костелу. Настоятель нагадав: «24 лютого 2022 р. розпочалася наша Велика п’ятниця, яка триває досі… Але ми віримо: як воскрес Христос – воскресне й Україна».

Цього року особливо зворушили очі дітей – щасливі, сповнені очікування свята. Як же вони чекали Пасхи! З якою радістю прикрашали кошики! Не всі зустріли Великдень у повному родинному колі, та Воскресіння дарує нам надію: навіть у найтемнішу ніч з’являється світло.

Яна Климчук,
Дубенське товариство польської культури

Фото: Яна Климчук, Сергій Григор’єв