У суботу, 1 листопада, о 17:00 біля Дому панахиди в Луцьку (проспект Василя Мойсея, 8) відбудеться вшанування померлих, які спочивають на католицькому кладовищі, на якому у 70-х рр. ХХ ст. влаштували Меморіальний комплекс «Вічна слава».
Акція відбувається щороку 1 листопада, в День Усіх Святих, з ініціативи польської громади міста та організації «Карітас-Спес Луцьк» парафії Святих Апостолів Петра і Павла Луцької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні.
Під час заходу біля католицької каплиці (нині тут Дім панахиди) возносять молитву за померлих і викладають на землі символічний хрест із лампадок у пам’ять про тих, хто спочиває на цьому кладовищі. Окрім цього, учасники акції розносять символічне світло пам’яті територією всього кладовища.
Католицький цвинтар у селі Яровиця (нині ця територія в межах Луцька) освятили 220 років тому, в серпні 1805 р. Більше про його історію на сторінках «Волинського монітора» писав генеалог і краєзнавець Артур Альошин. За його підрахунками, на цьому кладовищі спочиває не менше ніж 15 тис. католиків. Обґрунтування цієї кількості дослідник представив у публікації «Скільки католиків поховано на цвинтарі в Луцьку».
140 років тому, у 1885 р., на цьому некрополі почали будувати католицьку каплицю, яка нині відома як Дім панахиди. Після Другої світової війни, коли католикам заборонили молитися в костелі Святих Апостолів Петра і Павла, ця цвинтарна каплиця слугувала для них костелом. На початку 60-х рр. радянська влада остаточно ліквідувала католицьку релігійну громаду, каплицю натомість визнала безгосподарною й передала міському управлінню аптек, а після ліквідації цвинтаря – міському похоронному бюро.
Рішення про ліквідацію цвинтаря було прийнято 50 років. 28 лютого 1975 р. із метою приведення в належний стан виконком Луцької міської ради дозволив похоронному бюро прибрати зруйновані надмогильні споруди давністю понад 30 років (їх зруйнували час і буревій у 60-х) і ті, за якими родичі не здійснювали догляду. 15 січня 1976 р. виконком Луцької міської ради вирішив спорудити тут Меморіал вічної слави.
ВМ
