Аушвіц – символ смерті
Статті

«Нехай на віки буде криком розпачу i застереженням для людства це місце, в якому гітлерівці вбили майже півтора мільйона чоловіків, жінок та дітей, в основному, євреїв із різних країн Європи. Аушвіц-Біркенау 1940–1945», – це слова, викарбувані на плиті, яка вшановує жертв Голокосту та геноциду.    

27 січня минула 70-та річниця визволення табору смерті «Аушвіц». Концентраційний табір з’явився на території польського міста Освенцім і навколишніх населених пунктів. Його збудували та організували німці як фабрику смерті. Назви «Аушвіц», «Біркенау» та «Моновіц» – німецькі відповідники польських назв Освенцім, Бжезінка та Моновіце, які нацисти використовували після нападу Німеччини на Польщу в 1939 р. «Аушвіц I» – перший табір (так званий основний табір, переважно примусової роботи, який також виконував функцію центру управління всім комплексом). «Аушвіц II – Біркенау» – спочатку концентраційний табір, згодом місце масового знищення, обладнане газовими камерами та крематоріями. «Аушвіц ІІІ – Моновіц» – табір примусової праці на фабриках Буна-Верке концерну «IG Farben».


Німецькі плани передбачали винищення єврейського народу. Політику систематичного знищення німці реалізовували в «промислових» масштабах. Три роки постійних убивств.


Напрошується запитання, як таке взагалі може бути, щоб люди людям готували таку долю? Точну кількість жертв встановити неможливо. У середині 1943 р. табір мав 4 газові камери та крематорії. Це дозволило вбивати 14 тис. людей щодня, а влітку 1944 р. в крематоріях не встигали спалювати тіла, тому частину отруєних газом людей палили у відкритих ямах. Згідно з оцінками істориків, загалом до табору було направлено щонайменше 1,1 млн євреїв із різних країн окупованої Європи, понад 140 тис. поляків, переважно політичних в’язнів, приблизно 20 тис. циганів із кількох європейських країн, понад 10 тис. радянських військових в’язнів та кільканадцять тисяч в’язнів інших національностей. Більшість депортованих євреїв загинуло в газових камерах одразу після того, як їх привезли в табір.


27 січня 1945 р. Червона армія увійшла до табору «Аушвіц-Біркенау». Перед цим німці вивезли звідти вглиб Рейху, до таборів праці та на фабрики, 58 тис. в’язнів, спалили частину документів і підірвали газові камери та крематорії в «Біркенау». Залишили тільки найслабших в’язнів (понад 7 тис. осіб), розраховуючи на те, що вони помруть. Проте не всі вмерли. Ті, хто вижив, розповіли правду про найстрашніші злочини в історії світу й про те, що діялося за воротами з написом: «Arbeit macht frei». «Це сталося, отже, може знову статися… Може статися всюди», – застерігає у своїй автобіографічній книзі один із колишніх в’язнів табору «Аушвіц».

 

Опр. Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька польської мови, скерована в Україну
Осередком розвитку польської освіти за кордоном

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026