Цей фоторепортаж присвячую подружжю Жолендзевських, Маріанні і Стефану, які народилися в Кошищі. Вони безмежно любили цю землю дитинства і юності – вбогу, піщану, уквітчану і пахучу. До неї завжди поверталися у спогадах.
Маріанна Жолендзевська померла в серпні цього року. В домовину в останню путь вона взяла жмуток трави, яку я привіз їй із Кошища. Вона завжди повторювала, що її улюблена пісня – це «Польські квіти». Нехай їй вічно звучить ця мелодія.
Маріанна і Стефан Жолендзевські пояснили дуже заплутану історію Кошища. Виявилося, що дані, опубліковані в книжках, помилкові, а кількість жертв завищена. Від рук бандерівців у цьому селі загинули менше 20 осіб, найбільше – під час нападу 29 травня 1943 р. Натомість більшість мешканців загинули за інших обставин, зокрема під час Оборонної війни в 1939 р., служби в Червоній армії з 1941 р. та у Війську Польському з 1944 р. або ж були убиті німцями.
Під час Першої світової війни в околицях Кошища воювали Польські легіони під командуванням Юзефа Пілсудського. В 1915 р. фронт зупинився в цьому місці на довгі місяці. Полеглих в околицях легіонерів поховали на кладовищі в Кошищі. До сьогодні в Червинському лісі збереглися довжелезні окопи – німі свідки боїв, які точилися на цій землі під час Першої світової війни.
Карта фронту в 1915 р.
Солдати воювали, натомість у навколишніх селах, як польських, так й українських, процвітало дезертирство. Біля села Вовче, в непрохідних заболочених лісах, поляки влаштували щось на кшталт дезертирського табору. Збудували курені й землянки, в який чоловіки спокійно перечекали важкі часи. Коли світова війна закінчилася, то не всі схотіли покидати цей оазис спокою, адже вже вербували на війну з більшовиками.
У міжвоєнний період люди оглядали місця, де точилися бої. Стефан Жолендзевський із друзями шукав гільзи, які давали непоганий прибуток; їх вимінювали в магазинах на товари.
Біля школи в Кошищі, 1935 р.
Один зі шкільних класів
Екскурсія в Кельце
Кладовище Польських легіонів у Кошиці
Цвинтар у Кошищі
Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ
P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl
***
Текст опублікований у рубриці «Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА
КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН
СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА
ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА
