ABC польської культури: Просто кабаре
Статті

Кабаре в Польщі завжди з’являлися як гриби після дощу. Вони, особливо за часів ПНР, тобто так званої комуни, подібно до музики, особливо рокової, відігравали не тільки культурну, але й суспільну та політичну роль. Кабаре були свого роду клапаном, через який виходила безсильна злість пригнобленого панівним ладом суспільства, часто й густо приправлена знущальним сміхом.

Таким чином люди висловлювали свою критику, невдоволення і врешті розчарування сірістю буднів, яка їх оточувала. Завуальовані, замасковані від пильного ока цензорів тексти, які стосувалися найчастіше справ важких і серйозних, комізму, іронії та абсурдності котрих не розумів ніхто, крім громадян Польщі, лунали зі сцен більших і менших залів, наповнених до меж можливостей.

Відомим є анекдот про чотирьох чоловіків, які намагалися потрапити в наповнену по самі вінця кав’ярню «Новий світ», де саме виступало одне кабаре. Вони так довго стукали, що їх нарешті впустили. Для них спеціально доставили столик. Вони сіли, посиділи десять хвилин і пішли. Ті четверо виявилися бізнесменами з Німеччини. Коли вони побачили афішу про виступ кабаре, то вирішили розважитися, керуючись західним досвідом. А цей досвід говорив про те, що кабаре – це веселі пісеньки, напівроздягнені дівчата, може і стриптиз.

А тут виходить якийсь чолов’яга і щось там чеше польською. Народ сміється до сліз, а вони нічого не розуміють. Запитали, чи то так буде весь час. Коли почули ствердну відповідь, встали й пішли. Для них це не розвага, а нудота. Це був інший світ. Програми кабаре завжди народжувалися в атмосфері спротиву, бунту проти дійсності, влади, усталених укладів. Глядачі єдналися у сміху, часто гіркому й іронічному, очікуючи інтелектуальної розваги, яка висміювала драматичну дурість і лицемірство панівної верстви тих часів.

Усілякі двозначності, недомовки, асоціативні посилання в кабаретних текстах викликали в країні на Віслі вибухи сміху, який був ліками проти гігантської дози тодішнього зла. Чіткий поділ на «нас» і «них», із яких можна було сміятися доволі, сидячи спокійно в залі, об’єднував громадян, давав їм відчуття сили.

Відомі всім фрази, як-от «Хто замовляв руських (ішлося про вареники)? – Ніхто, вони самі прийшли», викликали веселі емоції, бо всі в залі думали однаково, натяк, що звучав зі сцени, був зрозумілий для кожного. Безсумнівно, це була свого роду розвага між творцем і глядачем. Перший із них усвідомлював, що багато прямо, відкритим текстом він сказати не може, адже наслідки для нього можуть бути прикрими. А другий знав, що в почутих скетчах і піснях потрібно шукати подвійне дно і приховані алюзії на дійсність.

Хороше кабаре – це завжди атмосфера, єдина й неповторна, а його програма виражала певний світогляд. За часів ПНР кабаре, гребуючи дешевими трюками вульгаризму і простацтва, розважали і водночас апелювали до розуму глядача, штурхали його сумління та почуття пристойності. Вони інтригували формою й захоплювали виконавською досконалістю.

Після війни найкращі взірці кабаре показували такі колективи: «Підвальчик під баранами» з Пьотром Скшинецьким, «Дудка» з Едвардом Дзєвонським, «Кабаре старших панів» Єреми Пшибори і Єжи Васовського, «Тей» із Зеноном Лясковіком і Богданом Смолєньом, «Еліта» з Яном Качмареком.

Пьотр Скшинецький, кабаре «Підвальчик під баранами». Public domain

Ян Качмарек, кабаре «Еліта». Public domain

Єреми Пшибора і Єжи Васовський із «Кабаре старших панів». Public domain

Що цікаво, більшість цих людей не мали естрадної освіти. Це були інженери, архітектори, фізики, викладачі польської мови, проте їхні тексти становлять беззаперечний канон якісного, постійно актуального інтелігентного гумору.

Так було, коли криза в економіці ПНР розкрутилася на повну. Черги під магазинами, пусті полиці й голі гаки стали врешті темою номер один. Старенька бабуся питає в продавчині: «Телятина є? – Немає. – А свиняча вирізка? – Немає. – То, може, яловичина? – Немає». Старенька пошкандибала з магазину. А продавчиня зітхнула: «Ця то все пам’ятає».

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

учителька, скерована до Луцька і Ковеля
організацією ORPEG
На головному фото: Зенон Лясковік і Богдан Смолєнь, кабаре«Тей», Public domain

Схожі публікації
ABC польської культури: Рекс і решта банди
Статті
Нехай підніме руку той, хто в часи чарівного дитинства бачив мультиплікаційну розповідь, яка починалася зі слів: «Давним-давно в Країні дощовиків пропав славетний дослідник летючих жаб професор Бальтазар Губка. Із Кракова вирушила експедиція під керівництвом не менш відомого мандрівника – Вавельського дракона, якому в небезпечній подорожі товаришує кухар княжого двору Бартоліні Бартоломей. По їхніх слідах іде таємничий Дон Педро…»
25 березня 2024
ABC польської культури: Казімеж Вежинський – митець-авангардист, фронтовий поет
Статті
Постать Казімежа Вежинського – винятковий приклад того, що патріотизм нічого не обмежує, він не нав’язує однієї визначеної ролі чи мартирології. Чи можна бути одночасно і митцем-авангардистом, який порушує норми сучасної поезії, і фронтовим поетом, завжди готовим боротися за Польщу? Казімеж Вежинський був саме таким.
29 лютого 2024
ABC польської культури: Антуан Цєрпліковський – найвідоміший перукар світу
Статті
Великі покази моди відомих модельєрів, які влаштовують у ХХІ ст. на манер грандіозних вистав, уже нікого не дивують. Загальносвітові конкурси майстрів гребінця і ножиць теж стали винятковими мистецькими заходами. Шлях до такого сприйняття праці людей, які асоціюються зі звичайним ремеслом шиття чи стрижки, не був встелений трояндами.
07 лютого 2024
ABC польської культури: Корнель Макушинський – письменник з усмішкою на гербі
Статті
Корнель Макушинський народився у Стрию в 1884 р. Там же розпочав навчання в місцевій гімназії. Однак йому не судилося стати її випускником, адже після першого класу його виключили.
25 січня 2024
ABC польської культури: Sanah – співачка, приречена на неймовірний успіх
Статті
15 серпня 2023 р. вона влаштувала чудовий концерт на Сілезькому стадіоні в Хожуві, потім виступила на Національному стадіоні імені Казімежа Гурського у Варшаві, а далі захопила глядачів на стадіоні Polsat Plus Arena у Гданську. Всі стадіони, на яких вона виступала торік, були заповнені вщерть. Її пісні почули понад 170 тис. глядачів.
23 січня 2024
ABC польської культури: Домінік Полонський – незламний віолончеліст
Статті
Він був геніальним і видатним віолончелістом. Немилосердна доля звела його зі смертю в розпал кар’єри. Новоутворення в мозку. Низка складних операцій. Полонський був єдиним у світі музикантом, який грав на віолончелі лише правою рукою. В одному з інтерв’ю він рішуче заявив: «Я поборов рак мозку тільки завдяки віолончелі».
10 січня 2024
ABC польської культури: Вєслав Охман – найвидатніших серед видатних
Статті
Вєслав Охман народився незадовго до початку Другої світової війни, в 1937 р. Його батька арештували німці в 1944 р., і ніхто більше про нього нічого не дізнався. Син так ніколи й не побачив батька. Хлопця виховувала матір, яка прищепила синові любов до мистецтва.
03 січня 2024
ABC польської культури: Музика у Кракові
Статті
Європейська столиця культури – це місто нашого континенту, обране Європейським Союзом, яке впродовж одного року має можливість представляти різноманітні аспекти і сфери мистецького життя самого міста, регіону та держави. Щоб отримати це таке почесне і водночас відповідальне звання, міста-кандидати повинні виконати багато умов, передбачених нормами євросоюзного права.
01 грудня 2023
ABC польської культури: Густав Голоубек – чарівник польської театральної сцени
Статті
Він уміло зіграв кожну роль, яку поставило перед ним професійне життя: Анджея Кеніга з фільму «Закон і кулак», Густава-Конрада у «Дзядах», короля Владислава Ягайла та Кордіана. Був чудовим актором і людиною, завдяки кожній своїй ролі доносив універсальні істини про людину та світ.
20 листопада 2023