Польські фразеологізми: Українські вареники
Статті

Є у Кракові один ринок, він називається Імбрамівською площею, там можна придбати різноманітні делікатеси. Щоправда, відвідування його осушує гаманець просто в космічному темпі, адже ціни там інколи астрономічні. Але якщо нам хочеться неабияк побалувати своє піднебіння і відчути справжнє небо в роті, то від великого дзвону ми можемо дозволити собі таке невеличке божевілля.

Окрім цього, атмосфера краківських ринків унікальна сама по собі. Неодмінно треба сходити на такий базарчик, щоб засмакувати хоча би дрібочку цієї атмосфери. Як тільки можу, лечу туди по оливки прямісінько із самої Каламати, по сповнений сонячного аромату тим’яновий мед з улюбленого Криту, по сир грав’єру й оливкову олію кольору зеленого бурштину від так званого хлопа.

Є там також невелика будка, в яку ледь вміщаються великі холодильники і молодий ввічливий продавець, що сидить дещо кутом серед своїх холодильних установок. Біля входу вас вітає скромна вивіска: «Бабусині вареники». І дописка дрібними літерками: «Виготовлені вручну, домашні». Саме сюди я йду як до Мекки.

Усередині зазвичай тільки один покупець, адже для більшої кількості там просто немає місця. Всі інші мусять терпеливо стояти назовні, очікуючи, доки перед ними відкриється брама вареничного раю. Переминаються з ноги на ногу і запускають журавля через скляну вітрину, чи всередині вже відбувається стягування оплати, чи клієнт ще вибирає.

А вибирати є з чого. Начинки фруктові, капустяні, м’ясні, грибні, овочево-трав’яні, із крупами, про існування яких я не мала блідого поняття, і на довершення вони – ті, які обожнюють усі без винятку. З домашнім сиром, перемішаним із картопляним пюре, підсмаженою цибулькою, приправами і чудесними, ледь зарум’яненими шкварочками. У Польщі їх до цього часу називали руськими.

Оскільки я не була на ринку досить давно, а події останніх днів неабияк пригнітили мене і найліпшого із мужів, то я подумала, що вареничний бенкет хоч трішки покращить наше самопочуття. Заходжу в магазинчик і вже з порога гукаю до симпатичного продавця: «Двадцять руських, будьте ласкаві». «Немає», – відповідає мені зі стоїчним спокоєм молодик. «Як це немає?!» – не здаюся я. «Немає і не буде», – відповідає мені мій Цицерон. «Є українські. З начинкою з домашнього сиру, картопельки, цибульки. Смачнючі. Дуже рекомендую. Кажу вам: руські не вмиваються до українських. Це я точно знаю».

Вірю хлопцю на всі сто відсотків. Беру тридцять.

Астрономічні ціни (astronomiczne ceny), тобто дуже високі.

Осушувати гаманець (osuszać portfel), тобто швидко витрачати гроші.

Від великого дзвону (od wielkiego dzwonu) – щось відбувається з особливої нагоди, дуже рідко.

Купувати щось від хлопа (kupować coś od chłopa) – так говорять, коли купують щось безпосередньо у фермера.

Сидіти кутом (siedzieć kątem), тобто збоку, десь, де не надто багато місця.

Запускати журавля (zapuszczać żurawia) – заглядати куди-небудь із зацікавленням.

Переступати з ноги на ногу (przestępować z nogi na nogę), тобто не мати терпіння.

Не мати блідого поняття (nie mieć bladego pojęcia) – цілковите незнання у якійсь сфері.

Щось не вмивається до чогось (coś nie umywa się do czegoś), тобто є незрівнянно гірше.

Габріеля Возняк-Ковалік,
учителька, скерована до Луцька і Ковеля організацією ORPEG

Схожі публікації
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Тадко-неїжко і Кокошка-смакошка
Статті
Їжа, попри те, що тема здається надзвичайно приємною, все ж таки з якихось таємничих, мабуть позаземних, причин розділяє людей. Більше, хоч це й видається єрессю, ніж політика. Як приклад можемо навести запитання, чи суп має бути з макаронами чи картоплею.
11 березня 2026
Польські фразеологізми: Кіндерштуба
Статті
Гарним вихованням, як раніше рідкісною порцеляною, зараз користуються переважно з особливої нагоди. Від великого дзвону. Колись вона стояла в меблевій стінці, на виду і боронь Боже торкнутися її без причини – тільки не розбити б.
20 лютого 2026
Польські фразеологізми: Закон джунглів, або Сильнішому можна більше
Статті
Закон джунглів звучить як щось дуже відсторонене, екзотичне, що належить до світу ліан, іклів та пазурів. Воно асоціюється з документальним фільмом про природу, в якому Кристина Чубувна незвичайним голосом пояснює, чому антилопа щойно програла в брутальній сутичці свою життєву суперечку з левом.
30 січня 2026
Польські фразеологізми: Гроші, викинуті в болото
Статті
У польській мові існує фразеологічний зворот настільки місткий, що в нього можна запхати державний бюджет, кілька невдалих інвестицій і один дуже дорогий кавовий автомат, який купили, бо був на акції, а пізніше виявилося, що цим рішенням ми поцілили як кулею в огорожу. Йдеться, звісно, про класику жанру: гроші, викинуті в болото.
21 січня 2026
Польські фразеологізми: Сміття в польській мові
Статті
Відкриваю холодильник, а там… брекфест тайм. Виходжу на прогулянку і чую, як сусідка кричить до собаки: «Кам ін, Люсі, йдемо в хату!» Вмикаю телевізор, а там усенька польська мова намагається відчайдушно пригадати, чим же вона є. І я її абсолютно не звинувачую.
05 січня 2026
Польські фразеологізми: Ніс на квінту, або Непросте мистецтво нарікання
Статті
Неймовірно, що людство дійшло до етапу польотів у космос, розумних будинків і пристроїв, які, немов велике гумове вухо, вміють підслуховувати наші розмови, щоб потім ні з грушки ні з петрушки запропонувати нам «ідеальний пилосос на знижці». Водночас воно не може приборкати однієї винятково примітивної сили природи – здатності нарікати.
16 грудня 2025
Польські фразеологізми: Позички, або Як найшвидше втратити друзів
Статті
«Позич мені сотню – як бабцю люблю, віддам завтра». Ця на перший погляд невинна фраза і прохання, яке в ньому міститься, в історії людства розпочали більше трагедій, ніж греко-перські війни, невдалі побачення та всі ремонти, разом узяті.
02 грудня 2025
Польські фразеологізми: Мистецтво хом’ячити
Статті
Час від часу в кожній людині прокидається глибоко прихований ген, який відповідає за накопичення запасів. І немає найменшого значення, чи ми хочемо запхати до стелі домашню комору, бо ж невблаганно наближається зима, чи потрапили на розпродаж макаронів або щецінського паприкажа*.
14 листопада 2025