Продовжимо знайомство з діяльністю Волинського округу Польського краєзнавчого товариства на Волині за прикінцевою рубрикою «Землі Волинської», присвяченою подіям туристично-краєзнавчого руху.

Перший текст про туристично-краєзнавчий рух на Волині можна прочитати тут.

Як ми вже згадували, майже кожне число «Землі Волинської» закінчувалося рубрикою, яка спочатку називалася «Організаційна хроніка», а потім «Туристично-краєзнавчий рух». Можна побачити, що товариство зовсім не було організацією, яка існувала тільки на папері – воно вело активну діяльність. Виберемо із хроніки, досить-таки обширної і різноманітної, найважливіші, на нашу думку, події. Можливо, деякі напрацювання того часу можна використати й зараз?

Загалом станом на початок 1938 р. у Волинський округ Польського краєзнавчого товариства входило шість структурних підрозділів, а саме – відділення у Володимирі, Дубні, Костополі, Луцьку, Острозі та Рівному. Основними джерелами фінансування діяльності товариства були членські внески, видавнича та екскурсійна діяльність, а також плата за надані туристичні послуги та рекламу. Найактивнішим було Луцьке відділення. У ньому було 204 члени, 62 з них вступили до товариства в 1937 р.

Січень

23 січня в садибі Волинського товариства друзів наук у Луцьку відбувся з’їзд делегатів відділень Волинського округу ПКТ. Метою зустрічі було представлення звіту про виконану роботу й обговорення планів на майбутнє. Можемо дізнатися, що у грудні 1937 р. ПКТ придбало ділянку площею близько 30 га у Любомльському повіті на березі озера Світязь. «Закупівля Луцьким відділенням ПКТ відносно великої земельної ділянки пояснюється потребою створення зручної території для масового водного туризму, а отже, харцерських таборів, відпочинкових центрів тощо. План туристичного освоєння озера Світязь управління Луцького відділення ПКТ розробить ще цього року», – пояснено у хроніці.

Також Луцьке відділення ПКТ звернулося до Управління Волинського воєводства із пропозицією створення спеціальної технічної комісії, яка оцінила б вартість і черговість реставраторських робіт для консервації руїн замку Любарта і цільового використання замкової забудови.

Лютий

«Зростає зацікавлення водними шляхами Волині. В 1937 р. у прибережних притулках Бугу, Турії, Ікви, Стира, Случі та Горині надано 1003 нічліги, тоді як у 1936 р. – тільки 807. Найбільшу відвідуваність мали Янова Долина – 456 (147) і Дубно – 222 (143). Числа в дужках стосуються 1936 р. Загалом можна зафіксувати посилення туристичного руху на Горині та невелике послаблення на Стирі. Зростає зацікавленість туристів Кременцем, Соколиною Горою і місцями боїв легіонів.

Туристичною зимовою базою є лише Кременець. У сезоні 1935–1936 там зафіксовано 175 осіб, у 1936–1937 – 373. Серед літніх баз найбільше прихильників має Новостав у Рівненському повіті. У 1936 р. там було 2737 відпочивальників, у 1937 р. – 4006», – повідомляв розділ статистики.

У рубриці похвалили Острозьке відділення ПКТ, яке ознакувало туристичні шляхи у своєму регіоні та встановило інформаційні таблиці в самому місті, а також у Межирічі, Дермані та Монастирку.

Березень

Хроніка повідомляє, що за перші місяці 1938 р. товариство видало близько 40 тис. листівок із краєвидами Волині на основі фотографій Яна Булгака.

Музей князів Острозьких в Острозі, який перед Першою світовою війною утримувало однойменне церковне братство, внаслідок війни та політичних пертурбацій опинився без опіки. У березні місцеве відділення ПКТ звернулося до Управління Волинського воєводства з проханням передати в оренду товариству замок та довірити йому опіку над експонатами. Ян-Юзеф Фітцке пробув у Острозі три дні, займаючись упорядкуванням колекцій і плануванням найближчої діяльності музею.

Квітень

На Великодні свята ПКТ продало близько 2 тис. листівок із краєвидами, знятими Яном Булгаком. «Мабуть, не потребує зайвих пояснень, яке виняткове значення має така акція, якщо йдеться про туристичну рекламу Волині», – вважали луцькі краєзнавці.

На засіданні управління Луцького відділення ПКТ було прийнято рішення розмістити інформаційні таблички на історичних будівлях та ознакувати туристичні шляхи в місті, а також маршрути до Жидичина, Кульчина, Ківерців, Іванчиць, Забороля і Яловичів у Дубенському повіті. «Частину видатків буде покрито з доходу від реклами, яка буде розміщена на окремих таблицях», – зазначено в ухвалі від 13 квітня.

Управління Луцького відділення ПКТ замовило в доктора Мар’яна Малушинського з Варшави написання монографії про середньовічний Луцьк. Вона під назвою «Луцьк у середні віки» вийшла друком у 1939 р.

Травень

Редакція не без гордості розповідає про надрукований звіт Головного управління ПКТ у Варшаві за 1937 р.: «Цікаво порівняти кількість рядків, присвячених обговоренню роботи окремих округів. Так от, звіт про діяльність Лодзького округу помістився в шість рядків, Познанського – в сім, Поліського – у два, тоді як Волинського – в 19. Цифри говорять самі за себе».

У травні в Луцьку товариство організувало лекцію Малушинського про місто, а також відкрило туристичний сезон, надрукувавши план екскурсій на червень. Згідно з ним, екскурсія з Луцька до Жидичина і Кульчина човном коштувала один злотий і тривала вісім годин (це вартість переїзду в обидві сторони). Всі інші екскурсії були автобусні. Найдешевшою була поїздка до Олики (три злотих, дев’ять годин), Дубна та Млинова (чотири злотих, вісім годин). Найдорожча екскурсія до Дубна, Кременця, Вишнівця та Збаража з нічлігом у Кременці коштувала 12 злотих.

Остання новина за цей місяць повідомляла: «Цьогоріч унаслідок останніх холодів азалії на Волині розцвіли із певним запізненням. Екскурсія, яку проведе в неділю, 29 травня, Луцьке відділення, буде, як здається, першою серед запланованих різними організаціями». Ця екскурсія «азалієвими полями над Случем – Рівне, Великі Межирічі, Людвіполь» коштувала 10 злотих. Частину дороги туристи мали долати на фурманках та пішки.

Перелік екскурсій і видань Волинського округу ПКТ

Червень

«Молоді Краєзнавчого кола в Державній гімназії імені Тадеуша Костюшка в Луцьку виділили 80 злотих субвенції на виїзд одного із членів на краєзнавчі курсу, які проводить Комісія краєзнавчих кіл молоді», – сповіщала рубрика.

13 червня створили тимчасову Комісію порятунку руїн замку Любарта. Також управління Луцького відділення повідомляло: «Бажаючи припинити дотеперішню байдужість і бездіяльність різних чинників, управління відділення ПКТ у Луцьку звернулося до міської влади як господаря замку по дозвіл зробити таке: а) помістити панорамний план міста на вежі Владичій; б) книги відвідувачів; в) крамнички з листівками з видами замку. З метою розпочати накопичення хоч би найскромніших коштів на консервацію заплановано ввести мінімальну оплату за вхід на вежі, звідки відкривається вид на місто, та видати ілюстровану брошуру з описом пам’ятки та її історією».

Із 1 до 25 червня товариство провело курси для гідів по Луцьку для 25 слухачів. Найчисленнішу групу становили хлопці та дівчата з Державної гімназії імені Тадеуша Костюшка. Курси були безплатні.

«Екскурсія човном до Жидичина і Кульчина 12 червня зібрала 107 осіб. Погода була просто чудесна», – повідомляли в рубриці.

Липень і серпень, місяці відпусток, нічим особливим на сторінках «Землі Волинської» не відзначилися, хіба що тим, що з огляду на малу кількість замовлень екскурсії в липні були скасовані.

Вересень

Луцька мерія врешті ухвалила пропозиції товариства, надіслані в червні, але з невеликими змінами, «а саме – буде стягуватися не плата за вхід на Владичу вежу, а добровільна пожертва. Взамін відвідувачі отримуватимуть у формі ілюстрованої брошури статтю Малушинського про замок (№ 8–9 «Землі Волинської»).

На замовлення Луцького відділення Волинського округу ПТК були виготовлені інформаційні таблиці для туристів. «З огляду на запізнення цього року планується тільки встановлення таблиць у Старому місті, куди головним чином направляються туристи», – інформувала рубрика.

Жодних особливих подій у жовтні у сфері краєзнавчо-туристичного руху «Земля Волинська» не зафіксувала.

Листопад

На засіданні 8 листопада було прийнято рішення придбати чергові ділянки на Світязі й опрацювати план будівництва туристичного притулку.

Радісна подія відбулася 9 листопада: «Справа передачі мерією Острога Музею князів Острозьких Польському краєзнавчому товариству, яка тягнеться вже довгий час, була нарешті завершена. Музей на свій баланс взяло управління місцевого відділення».

Грудень

Управління Луцького відділення ПКТ створило Комісію відбудови замку, яка 20 грудня провела перше засідання. До неї, крім членів товариства, увійшли працівники міської влади.

«Програма діяльності комісії на 1939 р. передбачає передусім виготовлення проєкту відбудови. Цією справою зацікавили вже інженера Захватовича з Бюро архітектури Варшавської політехніки, одного з найкращих фахівців у цій галузі. Згідно з його вказівками ще в зимові місяці будуть проведені попередні дослідження фундаменту В’їзної вежі, яка перебуває під найбільшою загрозою. Початок консерваційних робіт заплановано на березень. Незалежно від цього негайно буде розпочато накопичення коштів і матеріалів для відбудови, а також акцію зацікавлення долею пам’ятки якнайширших сфер суспільства», – повідомляла рубрика.

(Далі буде).

Анатолій Оліх