Щастя для нього – це відчуття рівноваги між тим, що ти береш від інших, і тим, що даєш. Діалог віч-на-віч він вважає найкращою формою контакту. Він уникнув соціальних мереж. Не має особистого мейла. Відносить себе до покоління «старперів». Проте він – актор, реалізований у театрі, кіно та викладацькій діяльності.

Для багатьох акторів із молодшого покоління Ян Енглерт – майстер сцени. Мав щастя, бо завжди перебував у відповідних місці, часі й товаристві.

Його професійне життя – це виступи на театральній сцені, багато ролей у фільмах і серіалах, режисерська робота у виставах, діяльність як ректора й викладача в Державній вищій театральній школі імені Александра Зельверовича, художнього директора в Національному театрі, сценариста і врешті великого іроніста щодо абсурдності світу, окремих людей і самого себе.

Енглерт підкреслює у своїх висловлюваннях роль випадку та щасливого збігу обставин у житті людини. Стверджує, що саме завдяки випадку Януш Моргенштерн вибрав його на роль зв’язкового Зефіра у фільмі Анджея Вайди «Канал». Його мрією на той час було жити у світі спорту, який він дуже любив. Зокрема, Ян грав у футбол, волейбол і баскетбол, а після сорока розпочав пригоду з тенісом. Однак доля вирішила за нього й наказала йому вести мистецьке життя в театрі та кіно. Понад усе Енглерт полюбив театр і процес навчання акторського ремесла.

Велику популярність акторові принесли ролі в серіалах, які поляки досі пам’ятають. Це чудова роль Зигмунта в екранізації роману Романа Братного «Колумби. Рік народження 20-й», який розповідає про молодих варшавських повстанців, і незабутня роль Мундека в серіалі «Дім» режисера Яна Ломніцького. Інші надзвичайно популярні серіали з його участю – це «Польські дороги» Януша Моргенштерна, «Ночі і дні» Єжи Антчака, «Лялька» режисера Ришарда Бера і «Матері, дружини й коханки» Юліуша Махульського.

У ролі Томаша Юдима. Кадр із фільму «Лікар Юдим»

Усі його театральні ролі перерахувати неможливо. Сам він найвище цінує головну роль у «Королі Лірі» Вільяма Шекспіра. Грав у класичних і сучасних п’єсах. Йому вдалося поставити багато спектаклів, серед яких театральні критики відзначають «Юлія Цезаря» Вільяма Шекспіра та «Кордіана» Юліуша Словацького.

Ян Енглерт у 1964 р. закінчив Державну вищу театральну школу у Варшаві, а у 2024 р. відзначає шістдесятиріччя акторської діяльності. Продовжує працювати в театрі й кіно, а ще він – директор Національного театру. Останнім фільмом, у якому він зіграв, стало «Перехрестя» – картина про старшого чоловіка, який на схилі свого життя став винуватцем аварії та смерті молодого мотоцикліста. Прем’єра цієї стрічки запланована на березень 2025 р.

Він не уникає інтерв’ю та сміливо висловлюється на сучасні теми. Відкрито говорить про те, що поволі відбувається деградація рівня акторської гри. Це, за його словами, помітно по серіалах, які телебачення пропонує полякам щовечора. Не тікає від розмов про старість, хвороби та смерть.

Актор не приховує, що він – за право на евтаназію. Він боїться не смерті, а процесу помирання і залежності від когось, бо йому завжди вдавалося бути незалежним, впливати на події та інших людей. Найбільше цінує роботу викладача, контакти з людьми, діалог і можливість знаходити порозуміння в житті індивідуумів, суспільства та політиці. Зараз він понад усе цінує те, що може працювати з молоддю. Викладання – це надзвичайно важливий елемент його професійної діяльності. Як вогню він уникає соціальних мереж. Говорить про потребу компромісу між окремими людьми і в суспільному житті. Нагадує про зв’язок влади з гординею, яка веде у бік тиранії. Інформує, що всупереч пліткам у таблоїдах він не хворий, не помер, працює на повну ставку, і навіть більше, та має ще багато роботи.

Із нагоди ювілею акторської діяльності Яна Енглерта варто передивитися фільми, серіали й відео вистав із його участю, а також знайти в інтернеті інтерв’ю з ним про природу акторства, сенс життя і смерті. Тому можна поміркувати над роллю випадку в нашому житті й подумати, чи він усе-таки не ідентичний із призначенням.

Вєслав Пісарський,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

На головному фото: Ян Енглерт (четвертий зліва) у спектаклі «Гардеробіани» на ХХІІІ Міжнародному фестивалі приємних і неприємних мистецтв, 2020 р. Автор: Powszechny 2020, CC BY-SA 4.0.