Ідеї своїх перших двох фільмів Махульський виношував ще до того, як узявся за режисуру. Обидва стали дуже успішними й дозволяють автору існувати в кіносвіті й досі.

Юліуш Махульський не міг мріяти про кращий дебют, ніж «Ва-банк». Це був успіх, який сягав межі бажань кожного режисера. У кінотеатрах авантюрну комедію про ведмежатника Квінто, який, вийшовши із в’язниці, вирішив помститися банкіру Крамеру, подивилися 1,422 млн глядачів. Критики не шкодували похвал. Цензори не різали фільм на шматки. Стрічка стала кінохітом. До фантастичної режисури додалася чудова гра акторів: батька режисера Яна Махульського, Леонарда Пєтрашака, Вітольда Пиркоша і Яцека Хмєльніка. Неабияк прикрасила фільм атмосферна музика композитора Генрика Кузьняка.

Другу частину під назвою «Ва-банк 2, або Удар у відповідь» Махульський зняв у 1984 р. Вона розповідає про спробу Крамера відомстити, коли той уже вийшов із в’язниці.

Ще більшу популярність режисерові принесла стрічка «Сексмісія», знята у 1984 р. (цнотлива радянська цензура скоротила фільм на 40 хвилин і назвала його «Нові амазонки», – перекл.). Вона розповідає про двох чоловіків, котрі взяли участь в експерименті, дозволивши себе заморозити. Через багато років вони прокинулися у світі, де правлять виключно жінки. У головних ролях знялися чудові польські актори Єжи Штур і Ольгерд Лукашевич. Цю картину в кінотеатрах переглянули 12 млн глядачів. У похмурі 80-ті це був справжній кінохіт. Цензура пощадила фільм, адже вирізала лише сцени, де Макс показує долоню з літерою V та де каже: «Напрямок – схід. Там має бути якась цивілізація».

У 1985 р. Махульський був режисером кліпів на популярні хіти польської групи «Kombi»: «Black and White» i «Наше randez-vous».

У 1987 р. вийшла комедія «Кінгсайз» про гномів, які хочуть стати нормального зросту і ввійти у світ людей. У 1989 р. – фільм «Дежа вю» про американського мафіозі, котрий утік зі США до Одеси, в 1991 р. – картина «V.I.P.» про молодого композитора, який вплутався в контрабандну операцію. У 1992 р. режисер зняв єдиний фільм, що випадає із його амплуа, – «Ескадрон», який розповідає про Січневе повстання з російської перспективи. 1995 р. на екрани вийшов детектив «Girl Guide». Потім неабияку популярність серед глядачів здобули два сезони серіалу «Матері, дружини та коханки», зняті в 1995–1998 рр.

У 1997 р. поляки мали нагоду подивитися культового «Кілера» з незабутніми ролями Цезарія Пазури, Януша Ревінського, Єжи Штура, Яна Енглерта, Малгожати Кожуховської, Катажини Фігури і Станіслави Целінської. Це фільм із карколомним сюжетом, неймовірними діалогами й цікавими спостереженнями про побут періоду великих перемін і засилля мафії в Польщі в 1990-х рр.

У 1999 р. на екрани вийшло продовження «Кілера» – «Кілер-ів 2». Через два роки – фільм «Гроші – це не все». Поляки побачили тут цікавий конфлікт тодішніх двох світів: безнадійного постсовка, що жлуктить плодово-ягідний шмурдяк, та бізнесменів, які роблять гроші в новій дійсності. У комедійному наративі фільм відтворив складність польських перетворень на шляху від комунізму до капіталізму, показав людей, які опинилися на узбіччі, й тих, хто пристосувався до нової дійсності.

У 2004 р. була знята детективна комедія «Вінчі» про крадіжку картини «Пані з горностаєм» з Музею Чарторийських у Кракові, у 2008 р. – комедія «Скільки важить троянський кінь» про те, як жінка повернулася в минуле, у 1987 р., щоби побути довше з другим чоловіком, а у 2010 р. – фільм жахів «Колискова» про сім’ю вампірів. У 2013 р. Махульський зняв картину «Посольство», у 2017 р. – комедію «Вольта», а у 2020 р. – детективний серіал «Невеликий смертельний випадок», який складається з 10 серій.

Крім режисури, Махульський займався продюсуванням. Кілька робіт, де він виступив продюсером, отримали престижні нагороди. На кіностудії «Зебра», яку Махульський заснував у 1988 р., були зняті нашумілі стрічки «Кролль» і «Пси» Владислава Пасіковського, «День вар’ята» Марка Котерського, «Мій Никифор» і «Площа Спасителя» Кшиштофа Краузе.

Юліуш Махульський чудово вписався в окреслені час і місце, він знімав комедії і детективи після періоду воєнних, трагічних, історичних картин і після кіно морального неспокою. Його фільми не занурювали глядача у психологічні глибини, вони мали розважати й були призначені для якомога ширшого кола глядачів. І донині багато хто вживає фрази з його стрічок, цитуючи їх напам’ять у прерізних ситуаціях.

Юліуш Махульський. Автор: Sławek, CC BY-SA 2.0

Режисерові вдалося те, про що він мріяв: він зняв багато фільмів для поляків, щоб вони могли посміятися і розслабитися. Хіба передусім кіно – це не мистецька форма, створена для розваги? Водночас у його картинах можна знайти багато побутових, соціальних і політичних подробиць, які розповідають про останні 40 років життя в Польщі. Дехто знайде навіть те, про що ніколи й не подумав би тричі одружений режисер: американці дійшли висновку, що «Сексмісія» – це антифеміністичний фільм!

Заохочуємо всіх шанувальників польського кіно посмакувати роботами Юліуша Махульського. Напевно кожен знайде серед його численних фільмів щось для себе. Буде достатньо розваг, усмішок та розмірковувань про людину, життя і Польщу.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: «ДЖЕМ» – КУЛЬТОВА ПОЛЬСЬКА РОК-ГРУПА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ НОВАК – МІЖ СЕЛОМ І МІСТОМ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РАФАЛ ВОЯЧЕК – ПОЕТ, ЯКИЙ Є

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕВА ДЕМАРЧИК – ЧОРНИЙ АНГЕЛ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ГЕНРИК ГУРЕЦЬКИЙ – ЖИТТЯ, ЗАНУРЕНЕ У СВІТ МУЗИКИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РОМАН ІНГАРДЕН – ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ФІЛОСОФ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ КАНТОР. ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, МИНУЩІСТЬ І СМЕРТЬ