«Ми тужимо не за нашим дитинством і нашими селами, а за нашими уявленнями дитинства і села. Краще туди не їхати, коли пройшли роки», – сказав колись видатний польський романіст Вєслав Мислівський.
«Немає вже людей, яких ми забрали у свої серця й думки, немає сфери емоцій, які формують нашу ідентичність. Колишній світ уже минувся, зазнав розпаду. Ми можемо плекати його лише в пам’яті та уяві».
Тадеуш Новак, про якого ми ведемо нині мову, є останнім прозаїком і поетом, який дуже суб’єктивно розповідав про село, яке сьогодні вже відійшло в небуття й уподібнилося місту. У своїй творчості впродовж усього життя він згадував свою малу батьківщину, де течуть Вісла, Дунаєць і потічок Кісєлін.
Народився Тадеуш Новак у 1930 р. в Сікожице. На його життя значно вплинули Друга світова війна, участь у підпіллі й пізніші події в соціалістичній Польщі.
Найважливіші романи прозаїка – «А як королем, а як катом будеш», «Таке трохи більше весілля», «Дияволи», «Дванадцятеро» і «Пророк». Основні збірки поезії – «Псалом», «Зернятко трави», «Пророки вже відходять», «Молитви і чотки».
У романі «А як королем, а як катом будеш» головний герой розповідає про своє життя, яке змінили початок Другої світової війни і вереснева кампанія 1939 р. Проте на перший план тут виходять не історичні події, а моральні дилеми героя, який змушений убивати – це суперечить його сумлінню. Село тут представлене як рай на землі, а те, що розташоване за його межами, брудне й нечисте, розтривожує життя сільської громади.
Схожі нотки читач знайде в романах «Дияволи» і «Дванадцятеро». Автор описує великі переміни повоєнного села і міграцію із села до міста. Можна в них знайти багато народних переказів, записаних на сторінках роману для тих, хто схоче пригадати звідки походить. Село тут залишається безпечним і спокійним місцем для людини.
Трохи інакше представлене село в романі «Пророк». Править у ньому закон кулака й сили. Його жителі забобонні й марновірні, багато п’ють. Якщо людина хоче змінити своє життя, вона повинна втекти до міста, але й це не вихід, адже зрада селу залишить слід на її сумлінні. Немає ідеального розв’язання для людини з провінції.
Дія роману «Таке трохи більше весілля» відбувається в рідному селі письменника. Жорстокість війни повинні подолати кільканадцять героїв, які хочуть роздобути зброю, щоби розправитися з гітлерівцями, котрі сіють знищення. Розповідь веде психічно хворий пастух. Ця постать – символ сільського божевільного.
Тематика віршів Тадеуша Новака також обертається в сільському світі. Проте вона вже збагачена асоціаціями з грецькою міфологією, Біблією, партизанськими боями під час Другої світової війни, традиціями польської національно-визвольної боротьби, а особливо з легендами, народними переказами та звичаями, які протягом віків укорінилися в сільській традиції.
У «Псалмі про ніж у спині» з’являється ліричний герой, який розривається між селом і містом. Він іде босоніж, як бідний сільських хлопчак, одночасно маючи на голові циліндр, як мешканець міста.
«Вночі сиджу перед собою
Я в циліндрі я босоніж
А там через село з весілля
З ножем в спині мене несуть».
Тадеушу Новаку вдалося створити в романах і віршах дуже своєрідний світ. Якщо ви раз до нього увійдете, постійно туди повертатиметесь. Якщо почнете читати, вас захоплять потік розповіді, мелодія віршів і міфічний образ місця, якого вже немає. Ви будете повертатися ніби до рідного села.
Вєслав Мислівський так підсумував здобутки письменника: «Творчість Тадеуша Новака в польській літературі ХХ ст. ставить його в один ряд із такими авторами, як Болеслав Лесьмян, Бруно Шульц і Леопольд Бучковський, і не тому, що його поєднувала з ними письменницька спорідненість, а тому, що він був таким самим окремішнім, як і вони. Так само, як вони, Новак створив свій словосвіт, власну легенду про людське існування, страждання, любов, минущість, яка досягла свого найвищого стану в таких його творах, як «Псалми» і «А як королем, а як катом будеш». А створити легенду – це сягнути ідеалу літератури».
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РАФАЛ ВОЯЧЕК – ПОЕТ, ЯКИЙ Є
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЕВА ДЕМАРЧИК – ЧОРНИЙ АНГЕЛ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ГЕНРИК ГУРЕЦЬКИЙ – ЖИТТЯ, ЗАНУРЕНЕ У СВІТ МУЗИКИ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РОМАН ІНГАРДЕН – ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ФІЛОСОФ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ КАНТОР. ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, МИНУЩІСТЬ І СМЕРТЬ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІРЕНА САНТОР – ГРАНД-ДАМА ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ ТВОРАМИ ЛЕОПОЛЬДА ТИРМАНДА