Генрик-Миколай Гурецький більшу частину свого життя присвятив музиці. Вона була його великою любов’ю, вираженням віри в Бога та розумне створення світу.
Митець написав багато геніальних творів, які переносять нас у духовний світ, що стоїть незрівнянно вище від наших приземлених клопотів.
Майбутній композитор народився в Черниці біля Рибніка 6 грудня 1933 р. Дитинство було нелегким: коли Генрику було два роки, померла мама. Його батько і мачуха забороняли хлопцю грати на улюбленому піаніно матері. Потім розпочалася Друга світова війна. Проте всі життєві труднощі не здолали його пристрасті до музики. Після війни спочатку навчався в музичній школі в Рибніку, потім у Державному вищому музичному училищі в Катовіце і врешті в Парижі.
У 50-х і 60-х роках Гурецький у своїх композиціях використовував додекафонічну, серіальну і сонористичну техніки. Композитора помітили в 1958 р., коли на Міжнародному фестивалі сучасної музики «Варшавська осінь» він представив твір «Епітафія» на слова польського поета Юліана Тувіма. Потім були два значних успіхи: композитор отримав першу премію за «Монологи» на конкурсі молодих композиторів Товариства польських композиторів у 1960 р. і першу премію на паризькому ІІ Бієнале молоді в 1961 р. за Симфонію № 1, 1958 р., op. 14.
На початку 70-х років творчість композитора почала змінюватися. Тоді були створені масштабні твори для оркестру, мішаного хору й солістів: «Ad Matrem» (лат. «Матері») , op. 29, присвячений матері митця, Симфонія № 2 «Коперніканська» для сопрано, баритона, мішаного хору й оркестру, «Totus tuus» op. 60 (лат. «Весь Твій»), присвячений Папі Йоану Павлу ІІ, який обрав ці слова гаслом свого понтифікату, псалом «Beatus vir» (лат. «Блаженний муж»), op. 38 для баритона, мішаного хору й симфонічного оркестру, виконаний під час пам’ятного першого візиту Йоана Павла ІІ до Польщі в 1979 р., який започаткував зміни в країні та провістив створення в 1980 р. «Солідарності», 40-ву річницю заснування котрої Польща відзначає цього року.
Гурецький написав тоді також «Симфонію жалобних співів». Цей твір кільканадцятьма роками пізніше приніс композитору надзвичайну світову славу. Це сталося завдяки альбому, записаному за участю американського сопрано Доен Упшоу та британського оркестру «London Sinfonietty» під керівництвом Девіда Цінмана – американського диригента й скрипаля. Платівка, випущена в 1992 р. американською студією звукозапису «Nonesuch», мала неабиякий фінансовий успіх.
У наступні роки композитор, надихнувшись релігією та народними мотивами, написав низку творів для мішаного хору a cappella. Серед них – «Амінь», op. 35, «Широка вода», op. 39, «Totus tuus», op. 60 і «П’ять курпівських пісень» (курпи – етнічна група в Польщі, – прим. перекл.). З інструментальних творів великою популярністю відзначався присвячений Ельжбєті Хойнацькій «Концерт для клавесину або фортепіано та струнного оркестру», op. 40, 1980 р.
Митець помер 12 листопада 2010 р. в Катовіце. Його пам’яті присвятили Фестиваль польських композиторів у Бєльско-Бялій у жовтні 2011 р. та багато концертів у Польщі і всьому світі. Зокрема, в першу річницю смерті польського композитора, 8 листопада 2011 р., у «Le Poisson Rouge» в Нью-Йорку відбувся славнозвісний концерт «Henryk Mikołaj Górecki in memoriam» у виконанні колективів «Jack Quartet» та «Ensamble Signal» під керівництвом диригента Бреда Любмана. Тоді виконали «Малий реквієм для однієї польки», op. 66 та Струнний квартет № 2, op. 64, «Quasi una Fantasia».
Рідна Сілезія і Підгалля – два світи автора ораторії «Santctus Adalbertus» (лат. «Святий Войцех»), op. 71, які він дуже полюбив. Гурецький захоплювався творчістю Кароля Шимановського й гуральською музикою (гуралі – етнічна група в Польщі, – прим. перекл.). У його доробку надзвичайно важливе місце займають теж релігійні композиції, такі, як цикли «Богородичні пісні» та «Церковні пісні». Вони демонструють розмаїття і глибину духовних пошуків людини упродовж всієї історії її життя на Землі та відображають сильну віру композитора в Бога, його духовні узи з Творцем.
Музика Генрика Гурецького пронизана духовною красою, вірою в Бога, порядок і гармонію світу, проте в ній можна знайти і смуток минущості чи почуття втрати всього. Цю музику треба відкрити, увійти у її духовний вимір, обов’язково насолодитися нею у світі, який усе більше атакує нас поверхневими (переважно) пісеньками.
Генрик Гурецький мав непросте життя: рання втрата матері, проблеми зі здоров’ям (мав хворий стегновий суглоб), жахіття Другої світової війни, спротив батька й мачухи щодо його музичної освіти, відставка з посади ректора Державного музичного училища в Катовіце через розбіжності в поглядах із комуністичною владою. На щастя, перемогли його пристрасність і самопосвята музиці, сила волі й віра в те, що він робить, а також підтримка людей зі всього світу, які оцінили велич його творчості. Завдяки цьому ми можемо пережити чудові миті, слухаючи твори композитора в інтернеті або наживо.
Якщо хочете увійти у світ музики Генрика-Миколая Гурецького, раджу спочатку перейти за цими посиланнями, а вони поведуть вас далі:
https://www.youtube.com/watch?v=Mcfy3UmnyDY
https://www.youtube.com/watch?v=xP0StmMvMaE
https://www.youtube.com/watch?v=GT-fogvEMTs
https://www.youtube.com/watch?v=Wb73v05adG4
Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РОМАН ІНГАРДЕН – ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ФІЛОСОФ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ КАНТОР. ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, МИНУЩІСТЬ І СМЕРТЬ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІРЕНА САНТОР – ГРАНД-ДАМА ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ ТВОРАМИ ЛЕОПОЛЬДА ТИРМАНДА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПОЗАЧАСОВА АГНЄШКА ОСЕЦЬКА
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК КАЧМАРСЬКИЙ – БАРД «СОЛІДАРНОСТІ»
ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: АНДЖЕЙ ВАЙДА – РЕЖИСЕР-ТРУДОГОЛІК, РЕАЛІЗОВАНИЙ МИТЕЦЬ
