Вона народилася 12 жовтня 1840 р. у Кракові. Як акторка досягла успіху, про який мріє кожен, хто виходить на сцену театру й постає перед об’єктивом камери. Вона підкорила Америку, проте ніколи не забувала про свою Батьківщину, до якої постійно поверталася протягом усього життя.

Моджеєвська – це сценічний псевдонім Ядвіги-Гелени Мізель, який вона обрала на початку акторської кар’єри. Перш ніж підкорити найбільші сцени світу, вона виступала в провінційних театрах у Бохні, Новому Сончі, Перемишлі, а потім у Львові, Станіславові та Чернівцях. Її виступи не завжди отримували схвальні відгуки у пресі, однак Моджеєвська мала неоціненну рису характеру – наполегливість, яка поєднувалася з великим талантом. Переїхавши до Кракова, а згодом до Варшави, вона стала зіркою першої величини, на її вистави почали приходити натовпи глядачів.

У 1868 р. вона вийшла заміж за Кароля Хлаповського, землевласника з дуже широким світоглядом. Обоє мріяли про свободу й нове життя. Тому в 1876 р. вони спакували валізи, взяли із собою групу друзів-митців і вирушили до Каліфорнії, де заснували фермерське господарство. Проте Гелена Моджеєвська не була створена для фермерського життя. Вона прекрасно реалізувала себе на сцені у США, здійснивши свою американську мрію.

У 1877 р. Гелена Моджеєвська дебютувала на сцені Нью-Йорка в головній ролі в «Адріані Лекуврер». До цього вона не знала англійської мови, але швидко її вивчила й говорила на сцені настільки добре, що американські глядачі не тямили себе від захвату вже після першої вимовленої нею фрази. Критики писали, що вона заворожує й захоплює. Ці слова в ті роки не часто можна було почути про іноземну акторку.

Гелена Моджеєвська (близько 1890 р.). Джерело: Музей Ізабели Стюарт Гарднер. Public domain

Генрик Сенкевич, який тоді був кореспондентом «Газети польської», так писав про неї: «Всіх охопило справжнє божевілля. Небачений випадок в Америці – після завершення виступу ніхто не залишив свого місця і всупереч традиції акторку просили вийти на сцену ще одинадцять разів. Це було просто взяття Америки штурмом».

Вона дуже швидко здобувала славу. Протягом кількох років акторка об’їхала всі Сполучені Штати й Канаду, виступивши в понад ста містах. Вона подорожувала поїздами, диліжансами і всім, чим тільки можна було. Виступала ще в Англії, де її також надзвичайно тепло приймали.

Найбільше її запам’ятали за шекспірівськими ролями Джульєтти, Офелії та передусім леді Макбет. Про її акторську гру казали, що «звичайні ролі в її виконанні ставали незвичайними», адже її інтерпретації були емоційними, пристрасними, бурхливими і водночас витонченими. Її особливим даром було вміння змусити глядача забути про весь світ поза сценою. Окрім акторського таланту, вона мала магнетичну силу, якою зачаровувала публіку.

Гелена Моджеєвська в трагедії Шекспіра «Макбет». Джерело: http://mbc.cyfrowemazowsze.pl. Public domain

Для американців вона була Моджеска. Цей другий псевдонім акторка взяла у Сполучених Штатах, щоб полегшити життя тим, хто не міг правильно вимовити перший. Гелена Моджеєвська здобула таку велику популярність у США, що й досі в цій країні існують округ, гора й долина Моджеска, а в Ардені, в її колишньому маєтку, міститься музей польської акторки. В Лос-Анджелесі вже понад 50 років діє Клуб культури імені Гелени Моджеєвської.

На своєму життєвому шляху вона зустріла багатьох відомих людей того часу: Генрика Сенкевича – приятеля з каліфорнійської колонії, який, за переказами, після невдалого сільськогосподарського сезону сказав, що «література все ж буде безпечнішою», Марка Твена, який регулярно відвідував її вистави і стверджував, що «Моджеска має в собі електрику – і то неабиякої сили», Станіслава Виспянського, а також Еллен Террі та Сару Бернар. Ці дві найвидатніші акторки тієї епохи ставилися до неї з великою повагою.

Америка її полюбила, однак вона багато разів поверталася на Батьківщину, організовуючи гастролі. В Кракові її зустрічали майже як сучасну знаменитість XXI ст.: квіти, статті, овації, візити до театру, історію якого вона допомагала творити. А вона сама, попри світову славу, постійно повторювала, що відчуває себе «польською акторкою, де не грала би». Вона відвідувала Краків, Львів і Станіславів. Її вілла «Моджеївка» і досі стоїть на алеї Гроттгера в Кракові. Акторка була хрещеною матір’ю письменника й художника Станіслава-Ігнація Віткевича.

Гелена Моджеєвська завершила кар’єру в 1907 р. Померла 8 квітня 1909 р. Її похорон відбувся в Лос-Анджелесі, а згодом її прах перевезли до Польщі й поховали 17 липня на Раковицькому цвинтарі у Кракові. Похорон став символічною подією: вона повернулася до міста, де все почалося. З промовою виступив Генрик Сенкевич, а від імені гуралів із великою польською акторкою прощався Мацей Гонсеніца. Це була також велика патріотична маніфестація.

Її мемуари під назвою «Спогади і враження» вийшли в Польщі в 1957 р. У 1990 р. Ян Ломницький зняв фільм про видатну акторку під назвою «Моджеєвська». Головну роль у ньому зіграла Кристина Янда.

Гелена Моджеєвська була не лише геніальною акторкою. Власним прикладом вона показала, що полька в XIX ст. може підкорити світ, грати англійською мовою краще за носіїв, подорожувати континентом у часи, коли мандрівки були справжнім екстремальним випробуванням, і при цьому не втратити почуття гумору та гідності. Сьогодні ми назвали би її іконою театру. Тоді вона була просто Геленою Моджеєвською, а в Америці – Геленою Моджескою, яка здійснює свою мрію про світову акторську славу. Поляки можуть пишатися тим, що мали таку акторку, яка підкорила своїм талантом Америку, але водночас не забула про власне коріння тоді, коли Польща перебувала під владою трьох сусідів-загарбників.

Гелена Моджеєвська в ролі Констанції в драмі Шекспіра «Король Ян». Колекція Музею фотографії в Кракові. Public domain

Вєслав Пісарський,

учитель, скерований до Ковеля організацією ORPEG