«Напевно, моєю великою перемогою є те, що мій зовсім непростий репертуар здобув собі так багато прихильників», – сказала Ева Демарчик в одному з інтерв’ю.

Ось яким укоренився образ Еви Демарчик у свідомості старшого покоління – артистка в чорній сукні, котра співає на тьмяній сцені твори, в яких найважливіші – слова поетів і музика, що їх супроводжує, котрі викликають емоції і співпереживання у глядачів. З огляду на любов до чорного кольору й експресивність її називали Чорним ангелом.

У пам’яті поляків вона залишиться не лише Чорним ангелом, але і примадонною польської пісні. Її виступи завжди були неабиякою подією для глядачів, які численно заповнювали концертні зали. Чорна сукня, обличчя, на якому відображаються емоції, про які йдеться, очі, що зорять вдалечінь, бездоганна дикція і вага кожного слова – це її визначальні риси.

Ева Демарчик народилася 16 січня 1941 р. у Кракові. Там же навчалася в середній музичній школі. Її мистецьке життя розпочалося в 1961 р. виступами у клубі «Цирульник» в кабаре медичної академії. Потім була співпраця з «Підвальчиком під баранами» (пол. «Piwnica pod Baranami») і дуже обдарованим композитором Зигмунтом Конєчним. У 1963 р. вона виступила на першому конкурсі польської пісні в Ополі, де здобула нагороду за виконання твору «Чорні ангели». Завдяки співпраці з Конєчним у 1967 р. вийшов чудовий альбом «Ева Демарчик виконує пісні Зигмунта Конєчного». Ще раніше вийшли платівки з прекрасними піснями «Карусель із мадоннами», «Такий пейзаж», «Чорні ангели», «Grande Vallse Brillante». Всі пісні були довершені, їх можна назвати перлинами й музичними шедеврами. Співачку всюди зустрічали з великою зацікавленістю та пошаною. Того ж року вона здобула нагороду в Сопоті за пісню «Grande Valse Brillante».

У 1964 р. Демарчик виступила на сцені концертного залу «Олімпія» в Парижі. Це був її величезний успіх, завдяки якому для неї відкрився світ. Співачка підкорила серця глядачів у багатьох країнах Європи і світу загалом. Вона давала концерти, зокрема, на Кубі, в США, Бразилії, Австралії, Мексиці, Японії, Великобританії. Всюди її вітали радо, з оваціями навстоячки.

У 1970 р. на екрани вийшов фільм режисера Яна Лясковського під назвою «Ева Демарчик» – це тридцятихвилинний запис концерту виконавиці.

У 1976 р. вона попрощалася з «Підвальчиком під баранами» і розпочала сольну кар’єру. Багато концертувала, проте, на жаль, мало записувалася. Наступний її лонгплей вийшов у 1974 р. Пластинку записала компанія «Мелодія», на ній є пісні російською і польською мовами. Остання платівка з’явилася в 1979 р. Це був подвійний концертний альбом. Після нього Демарчик усе рідше гастролювала Польщею та світом, не записувала теж нічого нового. Натомість артистка зайнялася організацією у Кракові Театру музики та поезії. Проблеми, пов’язані з управлінням театром, призвели до того, що співачка поступово відійшла від сценічного життя. Останній концерт вона дала в 1999 р. у Великому театрі в Познані.

Ева Демарчик померла 14 серпня цього року. Поховали її на Алеї заслужених на Раковицькому кладовищі у Кракові, який вона так любила.

Артистка належала до ґрона митців, які сформували музичні смаки цілого покоління. Вона підкреслювала цінність кожного слова, яке звучало зі сцени, навчила, що пісні повинні нести переживання і правду про життя, підбадьорювати нас, нагадувати про цінність і мету поезії.

Вєслав ПІСАРСЬКИЙ,
учитель польської мови, скерований до Ковеля організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ГЕНРИК ГУРЕЦЬКИЙ – ЖИТТЯ, ЗАНУРЕНЕ У СВІТ МУЗИКИ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: РОМАН ІНГАРДЕН – ФЕНОМЕНАЛЬНИЙ ПОЛЬСЬКИЙ ФІЛОСОФ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ТАДЕУШ КАНТОР. ЖИТТЯ, ЛЮБОВ, МИНУЩІСТЬ І СМЕРТЬ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІРЕНА САНТОР – ГРАНД-ДАМА ПОЛЬСЬКОЇ ПІСНІ

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ОЗНАЙОМСЯ ІЗ ТВОРАМИ ЛЕОПОЛЬДА ТИРМАНДА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ПОЗАЧАСОВА АГНЄШКА ОСЕЦЬКА

ABC ПОЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ЯЦЕК КАЧМАРСЬКИЙ – БАРД «СОЛІДАРНОСТІ»