У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо про урочистості з нагоди 35-ї річниці повернення луцького собору католикам, відкриття відреставрованого польського військового кладовища в Клевані, свідомих сеньйорів із Рівненщини та родинні історії Галини Підодвірної з Гусятина.
Газету можна отримати в польських товариствах Волинської, Рівненської та Тернопільської областей, а також прочитати в pdf-форматі на нашому сайті в Архіві PDF.
***
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку. Про нього ми пишемо на ст. 1.
У Клевані освятили польський військовий цвинтар, відреставрований у 2025 р. На ньому відновили 90 хрестів на могилах солдатів Війська Польського, які загинули в боях із більшовиками в липні 1920 р. Більше про цю подію можна прочитати на ст. 2.
У Рівному старші люди польського походження та відомі рівняни, які активно популяризують польську культуру, представили театрально-хореографічне дійство «Золоті хіти. Театральний кавер», в основі якого були хіти польської та української естрад 80-х, 90-х та 2000-х років. Це був завершальний захід проєкту «Свідомий сеньйор», реалізованого Українсько-польським союзом імені Томаша Падури в Рівному у співпраці з Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку. Про нього на ст. 6 пише Мар’яна Якобчук.
«Якщо вам випаде нагода побувати на цвинтарях в Оборніках-Шльонських або Богатині, то зможете побачити незвичні написи на деяких могильних плитах. Окрім імені та прізвища, дати народження й дати смерті, в куточку викарбувано «з Гусятина». Це вказує на те, що ті, хто відійшов у вічність, хочуть, щоб ті, хто залишився, пам’ятали про землю, яку їхні предки були змушені покинути. Тобто ті, хто виїхав, завжди пам’ятали, звідки походять», – каже Галина Підодвірна, в дівоцтві Стремецька. Вона парафіянка костелу Святого Антонія в Гусятині та одна із засновниць Надзбручанського товариства польської культури та мови. Запрошуємо на її родинні історії на ст. 8–11.
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі. У березні цього року ми описали долю Антонія Вітчака, спираючись на кримінальну справу, яка нині зберігається в архіві в Луцьку. Запрошуємо на ст. 3.
У парафії Святого Духа в Маневичах відбувся акт присвячення Пресвятому Серцю Ісуса. Пам’ятний акт підписали ординарій Луцької дієцезії, єпископ Віталій Скомаровський та настоятель парафії, отець Марцін Цєсєльскі. Від імені парафіяльної спільноти свої підписи на документі поставили найстарші парафіяни. Більше про це на ст. 11.
Запрошуємо до читання!
***
Проєкт співфінансує Канцелярія Сенату РП. Проєкт під назвою «Польська медійна платформа – Україна 2025–2027. Фінансування редакції «Волинський монітор» реалізує фундація «Свобода і демократія». Публікації відображають лише погляди автора/ів і не представляють офіційну позицію Канцелярії Сенату.
